ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2008 року Київ
Справа №К-3621/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Васильченко Н.В., Гордійчук М.П.,Кравченко О.О., Чалого С.Я.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Управління МВС України в Житомирській області на постанову господарського суду Житомирської області від 02.10.2006р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2007р. у справі за позовом ТОВ "Полісся-Енерго" до Управління МВС України в Житомирській області, Управління державного казначейства в Житомирській області скарга на дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Доповідач Фадєєва Н.М.
Позивач звернувся з позовом про визнання дій відповідача по затриманню та огляду автомобіля позивача протиправними, визнання бездіяльності відповідача у зв'язку з незабезпеченням належного збереження та схоронності затриманого автомобіля та про стягнення з відповідача 15000,00грн. відшкодування матеріальної -шкоди у зв'язку з розукомплектуванням автомобіля.
Ухвалою суду від 21.07.06р. залучено до участі у справі як другого відповідача Управління Державного казначейства України у Житомирській області .
Заявою від 02.10.06р. № 60 позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідачів 13823,80грн. відшкодування завданої матеріальної шкоди та судові витрати, а також визнати дії відповідача по затриманню та огляду автомобіля позивача протиправними, визнати протиправною бездіяльність відповідача у зв'язку з незабезпеченням належного збереження та схоронності затриманого автомобіля.
Постановою господарського суду Житомирської області від 22.06.2006р. частково задоволені позовні вимоги.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2007р. апеляційна скарга задоволена частково, постанову господарського суду Житомирської області від 02.10.2006р. в частині визначення розміру завданої шкоди та стягнення судового збору змінено.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, Управління МВС України в Житомирській області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, у березні 2003 року прокуратурою Житомирської області була порушена кримінальна справа стосовно посадових осіб позивача - ТОВ "Полісся-Енерго".
З квітня 2003 року працівниками відповідача - УМВС України в Житомирській області, на виконання доручення прокуратури області, було проведено огляд та затримання легкового автомобіля позивача "DAEWOO -LEGANZA" держномер НОМЕР_1.
Арешт зазначеного автомобіля було здійснено в ході досудового слідства з метою забезпечення цивільного позову (виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, що передбачено ч.5 ст. 191 КК України, яка інкримінувалась звинуваченим).
У зв'язку з тим, що в ході судового слідства прокурор відмовився від звинувачення за ч.5 ст. 191 КК України, Корольовським районним судом М.Житомира була ухвалена постанова від 24.02.06р. у справі № 1-7/2006р. про зняття арешту та звернення директору ТОВ "Полісся-Енерго" ОСОБА_1, крім іншого, автомобіля "DAEWOO - LEGANZA" держномер НОМЕР_1.
6 березня 2006 року при передачі-прийманні зазначеного автомобіля було встановлено та зафіксовано у відповідному акті, що в автомобілі відсутні стереомагнітола, стереоколонки, панель управління кондиціонером, що підтверджується актом приймання-передачі від 06.03.06р.
Крім того, після отримання автомобіля позивачем було встановлено інші несправності, вартість ремонту яких становила 445,00грн., що, на думку позивача, підтверджується актом дефектації від 09.03.06р., актом № 34а та прибутковим касовим ордером від 09.03.06р.
Проведеною у справі судовою автотоварознавчою експертизою визначено, що вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля становить 13378,80грн., що підтверджується висновком експерта № 14935/а від 04.08.06р.
Відповідач - Управління МВС України в Житомирській області, вилучивши у ТОВ Полісся-Енерго" вказаний автомобіль, було зобов'язане забезпечити його повне збереження та недоторканість.
Відповідач - Управління МВС України в Житомирській області необхідних для належного збереження арештованого автомобіля дій не вчинило, наслідком чого стала розукомплектація даного автомобіля під час знаходження його на відповідальному зберіганні в управлінні.
Як зберігач, відповідач зобов'язаний був вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі, про що вказано у статті 942 ЦК України.
Крім того, ч.2 ст. 942 ЦК України передбачено, що якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Статтею 950 (ч.1) ЦК України (435-15)
передбачено, що за втрату (нестачу) пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставі
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірні рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної і юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріали справи свідчать, що вилучення та збереження автомобіля позиві здійснювалось працівниками відповідача - УМВС України в Житомирській області.
Відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання першого відповідача на те, що в якості співвідповідача не було залучено до участі справі підрозділ УМВС - автогосподарство УМВС як на підставу для скасування винесеної постанови.
З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль було затримано посадовою особою Управління, яка і прийняла транспортний засіб на зберіганні Подальші внутрішні розпорядження та передача автомобіля в межах Управління МВС України в Житомирській області не впливає на визначення відповідача у даному спорі.
Суд апеляційної інстанції правильно не погодився з висновком місцевого господарське суду, що інші несправності, вартість ремонту яких становила 445 грн. підлягаю відшкодуванню з першого відповідача.
В акті приймання - передачі спірного автомобіля від 06.03.06р. не зазначено про виявлення на момент передачі транспортного засобу інших несправностей, які надалі були зазначені в акті дефектації від 09.03.06р.
Позивач не надав належних доказів, які б підтверджували, що несправності спірному автомобілі, вартість ремонту яких становила 445 грн. виникли з вини першого відповідача, а саме пов'язані з незабезпеченням останнім належного зберігань затриманого транспортного засобу, а тому в цій частині, на думку суддів колегії, позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині незабезпечення належного збереження автомобіля позивача - "DAEWOO -LEGANZA" держномер НОМЕР_1 та стягнення з Управління МВС на користь позивача 13378,80 грн. завданої матеріальне шкоди.
Колегія судів погоджується і з висновком суду що вимоги позивача про визнання дій відповідача по затриманню та огляду автомобіля позивача протиправними безпідставні, оскільки з матеріалів справи вбачається, ще відповідач діяв в рамках порушеної кримінальної справи згідно доручення прокуратури Житомирської області.
Доводи скаржника - управління Державного казначейства у Житомирській області, що місцевим господарським судом неправомірно стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судових витрат не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. З ст. 87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.
Відповідно до ч.1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, суд правомірно стягнув судові витрати з Державного бюджету України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про зміну постанови господарського суду Житомирської області від 02.10.2006р. в частині визначення розміру завданої матеріальної шкоди та стягнення судового збору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується касаційна скарга не є підставою для її скасування.
Судом рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуально права при вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Управління МВС України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області від 02.10.2006р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.01.2007р. у справі № 16/687-НМ - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :