К-35364/06 Про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, надбавки за вислугу років та відшкодування моральної шкоди - 28.01.2009 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2006 у справі за його позовом до Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, надбавки за вислугу років та відшкодування моральної шкоди,

У травні 1999 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, надбавки за вислугу років та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.1999, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду Автономної Республіки Крим від 15.12.1999, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим на користь позивача надбавку за вислугу років в сумі 90,51 грн. та середню заробітну плату за період з 26.06.1999 по 26.07.1999 в розмірі 260,17 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Зазначені вище рішення судів були залишені без змін постановою президії Верховного Суду Автономної Республіки Крим від 19.01.2001.

Ухвалою Верховного Суду України від 10.10.2002 скасовані рішення Совєтського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.10.1999, ухвала Верховного Суду Автономної Республіки Крим від 15.12.1999 та постанова президії Верховного Суду Автономної Республіки Крим від 19.01.2001, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2004 позов ОСОБА_1 задоволено частково, внаслідок чого позивача поновлено на роботі на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора сектору оперативного контролю Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим з 27.04.1999. Також стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушено прогулу та відшкодування моральної шкоди в сумі 41950,04 грн. В іншій частині позову щодо стягнення надбавки за вислугу років позивачу відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2004 скасовано рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2004 в частині поновлення позивача на роботі на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора сектору оперативного контролю Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим та в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди, та залишено без зміни в частині відмови в стягненні надбавки за вислугу років.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2006 скасовано рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2004, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2006 скасовано рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2004, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2006 скасувати, а рішення Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.2004 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті рішення, і вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів пришла до висновку, що розглядаючи даний спір апеляційний суд, при постановленні своєї ухвали від 24.10.2006, всупереч статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не виконав вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.04.2006 щодо необхідності перевірки законності наказу Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про скорочення штатів від 13.01.1999 №7-Л, який підписав заступник керівника установи.

Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу, у своєму рішенні послався на норми Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , а саме статті 212, 227, які передбачені для суду касаційної інстанції, що є грубим порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Вказані порушення норм процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2006 і направлення справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2006 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, надбавки за вислугу років та відшкодування моральної шкоди скасувати, а справу направити на новий розгляд до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.