Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Нечитайла О.М., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

на постанову господарського суду Харківської області від 31 серпня 2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006р.

у справі №АС-41/318-06

за позовом Харківського міського спортивно-технічного клубу "Форум"

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

У серпні 2006р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 28.08.2006р., поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова від 03.08.2006р. №0002122370/2 про визначення податкового зобов’язання зі сплати штрафних санкцій в сумі 155164,00грн. та №0000172370/2 про визначення податкового зобов’язання за платежем плата за землю в сумі 585985,00 грн. та штрафних санкцій на суму 269878,50 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до вимог п.4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" позивач звернувся до міського виконавчого органу з клопотанням про припинення договору від 29.01.2001р. №2345 щодо подальшого користування земельною ділянкою, звільнений від плати за землю та Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) не вносяться зміни стосовно податкових платежів, зборів, а відповідні зміні можуть бути внесені за 6 місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Постановою господарського суду Харківської області від 31 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду

від 31 жовтня 2006 року, позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Судові витрати в сумі 3,40грн. стягнуто з Державного бюджету на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства із сплати земельного податку є неогрунтованим, а спірні податкові повідомлення-рішення незаконним, оскільки нарахування податковим органом земельного податку позивачу за результатами перевірки зроблені при довільному тлумаченні норм чинного законодавства, що регулюють порядок прийняття податкових повідомлень-рішень та проведення перевірки.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача щодо правильності обчислення та своєчасносі внесення до бюджету сум земельного податку за період з 01.04.2003р. по 31.12.2005р., про що складено акт від 17.05.2006 року №118/23-715.

Висновком акта перевірки встановлено, що позивачем у податкових розрахунках земельного податку безпідставно занижено площу земельної ділянки, що знаходилася у його користуванні на невірно визначено коефіцієнт розрахунку, що призвело до заниження суми цього податку.

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від від 03.08.2006р. №0002122370/2 на суму 155164,00грн. №0000172370/2 про визначення податкового зобов’язання за платежем плата за землю в сумі 855863,50грн. (585985,00 грн. ­- основний платіж та штрафних санкцій на суму 269878,50 грн.).

Відповідно до п.8 ст. 14 закону України "Про систему оподаткування" плата (податок) за землю віднесена до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Частиною 2 ст.7 Закону встановлено, що зміна податкових ставок і механізмів справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік. Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Відповідно до п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" коли податковий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків відповідно п.п."б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податокових періодів, становлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.03.2004р. позивач звернувся до Харківського міського голови із заявою про добровільну відмову від користування земельною ділянкою, наданою в користування на підставі договору №2345 від 29.01.2001р., однак рішення про припинення права користування земельною ділянкою Виконавчий комітет Харківської міської ради, що є власником земельної ділянки, у встановлений умовами договору та законодавством строк не прийняв.

Про відмову від землекористування позивачем також був направлений лист №22 від 12.07.2004р. до ДПА в Харківській області, отже, висновки акту перевірки про користування земельною ділянкою позивачем протягом 2004, 2005 років не відповідають дійсності та суперечать фактичним обставинам справи.

За таких обставин, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями - 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 31 серпня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.