Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Кобилянського М.Г.

суддів: Гуріна М.І., Гордійчук М.П., Смоковича М.І., Штульмана І.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості по виплаті пенсії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 3 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2004 року, -

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Посилався на те, що відповідач порушує вимоги ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у частині порядку обчислення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації. Зазначав, що йому була призначена пенсія у розмірі 592 грн. 68 коп., а потім відповідач провів перерахунок розміру пенсії до 434 грн. 58 коп. У результаті таких дій, станом на 01 червня 2003 рік з'явилася недоплата пенсійних виплат у сумі 3003 грн. 90 коп., яку він просив стягнути на його користь. Також, просив зобов'язати відповідача перерахувати і виплатити йому, з 01 листопада 2001 року призначену пенсію у розмірі 592 грн. 68 коп., з урахуванням 9 грн. 05 коп. як учаснику Великої Вітчизняної війни.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2004 року залишено без змін рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 03 лютого 2004 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове - про задоволення позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень без змін з таких підстав.

Законом України "Про внесення змін до деяких Законів України" від 17 листопада 1999 року частину 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було викладено в такій редакції: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються у розмірах, передбачених частинами першою-третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Зазначеним Законом передбачено, що дія статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у новій редакції) поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту "в" пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року (418-92-п) під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів "а" і "б" цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсій приймає Уряд України.

Як видно із матеріалів справи, у 1999 році ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років як працівнику льотного складу цивільної авіації. У 1999 році він реалізував своє право на призначення пенсії відповідно до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції Закону від 17 листопада 1999 року) - пенсію було розраховано із застосуванням коефіцієнта зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства станом на листопад 1999 року й розмір пенсії було обмежено двома з половиною величинами середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія. Розмір пенсії становив 434 грн. 58 коп.

При перерахунку пенсії за заявою позивача, у березні 2001 року Управлінням Пенсійного фонду було допущено помилку і застосовано коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на момент звернення за перерахунком, а не на момент призначення пенсії, що призвело до остаточного встановлення пенсії в розмірі 592 грн. 68 коп., тобто більшого, ніж належало.

28 березня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 374 (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались". Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і передбачає збільшення пенсій з 01 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам на 12 відсотків.

Інших рішень Уряд України після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації не приймав.

Враховуючи наведене, суди дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки виправлення помилки і приведення розміру пенсії позивача у відповідність із вимогами чинного законодавства не може вважатися зменшенням пенсії і порушенням його прав.

За обставин, коли оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 03 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 квітня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як із підстав, у порядку та у строки, визначені ст.ст. 237- 239 КАС України.