22-а-17936/08 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень (ПДВ) - 20.05.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 року у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, треті особи: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Дочірнє підприємство "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулися до Господарського суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, треті особи: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Дочірнє підприємство "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 0000521650/3 від 23.03.2007 року; № 0000521650/2 від 17.01.2007 року; № 0000521650/1 від 24.10.2006 року; № 0000521650/0 від 07.08.2006 року, якими визначено податкове зобов’язання з ПДВ у розмірі 23 253 288, 00 грн., в тому числі основний платіж – 15 502 192,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 7 751 096,00 грн. Податкове повідомлення-рішення СДПІ № 0000134120/2 від 17.01.2007 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6 333 017,44 грн. Податкове повідомлення-рішення № 0000114120/2 від 17.01.2007 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 1 829 943, 50 грн., в тому числі основний платіж – 1 219 962,33 грн. та штрафні (фінансові) санкції 609 981,17 грн. Податкове повідомлення-рішення № 0000531650/3 від 23.03.2007 року; № 0000531650/2 від 17.01.2007 року; № 0000531650/1 від 24.10.2006 року; № 0000531650/0 від 07.08.2006 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 23 174,75 грн.

Постановою Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 року позов задоволено частково: визнані недійсними податкові повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 23.03.2007 року № 0000521650/3;. податкове повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 23.03.2007 року № 0000531650/3; податкове повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 17.01.2007 року № 0000134120/2; податкове повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 17.01.2007 року № 0000114120/2, податкове повідомлення - рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 17.01.2007с року № 0000531650/2.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою в частині задоволених позовних вимог, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в частині задоволених позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено планову документальну перевірку ДК "Газ України", за результатами якої складений акт від 25.07.2006 р. № 483/16-50/31301827.

На підставі вищезазначеного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.08.2006 р.:

- № 0000521650/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25 737 525 грн., в тому числі основний платіж - 17 158 350 гри., штрафні санкції - 8 579 175 грн.;

- № 0000531650/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 956 898 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1 978 449 грн.

В межах процедури адміністративного оскарження ДК "Газ України" були подані скарги до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками.

Рішенням відповідача від 16.10.2006 р. № 9703/10/15-153 податкове повідомлення-рішення від 07.08.2006 р. № 0000531650/0 скасовано в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 1 978 449 грн., а рішенням від 16.10.2006 р. № 9702/10/15-153 податкове повідомлення - рішення від 07.08.2006 р. № 0000521650/0 залишено без змін.

На підставі рішень про результати розгляду скарги апелянтом були прийняті податкові повідомлення - рішення від 24.10.2006 р.:

- № 0000521650/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25 737 525 грн., в тому числі основний платіж - 17 158 350 грн., штрафні санкції - 8 579 175 грн.;

- № 0000531650/1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 956 898 грн.

Позивачем подана скарга до Державної податкової адміністрації у м. Києві на податкові повідомлення - рішення від 07.08.2006 р. № 0000521650/0, № 0000531650/0, від 24.10.2006 р. № 0000521650/1, № 0000531650/1.

За результатами розгляду скарги ДПА у м. Києві прийнято рішення про результати розгляду скарги від 29.12.2006 р. № 9606/7/25-114, яким податкові повідомлення-рішення від 07.08.2006 р. № 0000531650/0, від 24.10.2006 р. № 0000531650/1 скасовані в частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування за липень 2005 р. в сумі 500 000 грн., за серпень 2005 р. в сумі 111 661, 25 грн., за грудень 2005 р. в сумі 3 322 062 грн., а податкові повідомлення-рішення від 07.08.2006 р. № 0000521650/0, від 24.10.2006 р. № 0000521650/1 залишені без змін. Крім того, даним рішенням збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в податкових повідомленнях - рішеннях від 07.08.2006 р. № 0000521650/0, від 24.10.2006 р. №0000521650 на 1 829 943,50 грн., а також зобов'язано позивача прийняти податкове повідомлення - рішення форми "В1" про зменшення позивачу бюджетного відшкодування за вересень 2005 р. у розмірі 134 836,44 грн. та за квітень 2005р. в розмірі 6 198 181 грн.

На підставі рішення про результати розгляду скарги ДПА у м. Києві відповідачем видані податкові повідомлення - рішення від 17.01.2007 р.:

- № 0000134120/2, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 6 333 017,44 грн.;

- № 0000114120/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 829 943,50 грн., в тому числі основний платіж - 1 219 962,33 грн., штрафні санкції - 609 981,17 грн.;

- № 0000521650/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 737 525 грн., в тому числі основний платіж -17 158 350 грн., штрафні санкції - 8 579 175 грн.;

- № 0000531650/2, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 23 174,75 грн.

За результатами подальшого адміністративного оскарження вищезазначених податкових повідомлень - рішень ДПА України прийнято рішення від 10.02.2007 р. № 1285/6/25-0115, яким скарга позивача на податкові повідомлення-рішення від 17.01.2007 р. № 0000134120/2, № 0000114120/2 залишена без розгляду.

Рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 14.03.2007 р. № 2418/6/25-015 скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 07.08.2006 р. № 0000521650/0, від 24.10.2006 р. № 0000521650/1, від 17.01.2007 р. № 0000521650/2 в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 656 158 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 828 079 грн., а податкове повідомлення-рішення від 07.08.2006 р. № 0000531650/0 з урахуванням рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 16.10.2006 р. № 9703/10/15-153 і рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 29.12.2006 р. № 3519/10/25-114 залишені без змін.

На підставі рішення Державної податкової адміністрації України від 14.03.2007 р. № 2418/6/25-015 про результати розгляду скарги відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2007 р.:

- № 0000521650/3, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 23253288 грн., в тому числі 15502192 грн. основного платежу та 7751096 грн. штрафних санкцій;

- № 0000531650/3, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 23174,75 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками Господарського суду м. Києва з огляду на наступне:

Відповідно до акта перевірки та рішень про результати розгляду скарг, податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені позивачу у зв'язку з оподаткуванням операцій з погашення ВАТ "Донбасенерго" вартості поставленого природного газу за договором № 10-238 від 06.04.1999 р. за нульовою ставкою податку, а також внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту вартості послуг, придбаних у Підприємства "Юридичної фірми ОВ" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", яке податок на додану вартість з даних послуг не сплачувало.

Актом перевірки також встановлено наступне.

Між ДК "Газ України" та підприємством "Юридична фірма "ОВ" укладено договір про надання юридичних послуг № 10/05-1234 від 20.04.2005 р., згідно якого "Юридична фірма "ОВ" зобов'язалась надати ДК "Газ України" послуги з ведення судових справ в господарських судах, надання консультацій і роз'яснень з юридичних питань, складання позовів, скарг, клопотань, заяв та інших документів правового характеру, здійснення представництва інтересів ДК "Газ України" у господарських судах та інших державних органах. При цьому, ведення судових справ, ведення яких доручається виконавцеві (підприємство "Юридична фірма "ОВ"), та розмір винагороди має бути визначений додатковими угодами до договору.

Пунктами 10.6., 10.7. цього договору сторони засвідчили і повідомили одна одну про те, що вони мають статус платника податку на прибуток на загальних умовах та є платниками податку на додану вартість. В разі будь-яких змін в статусі платника податків, сторони зобов'язуються письмово повідомити одна одну в термін трьох робочих днів з моменту їх виникнення. В підтвердження вказаного підприємство "Юридична фірма "ОВ" надало позивачу Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №39042892.

За умовами додаткової угоди № 2 від 20.04.2005 р. до договору № 10/05-1234 від 20.04.2005 р. підприємство "Юридична фірма "ОВ" зобов'язалась проаналізувати результати розгляду господарської справи № 4/1608-18/192 за позовом ДК "Газ України" до ВАТ "Львівгаз", підготувати консультаційний висновок та забезпечити у Вищому господарському суді України представництво інтересів ДК "Газ України" по справі № 4/1608-18/192. За належне виконання зазначених послуг ДК "Газ України" повинна сплатити виконавцю З відсотки (в т.ч. податок на додану вартість) від суми задоволених позовних вимог.

Згідно із додатковою угодою № 4 від 06.05.2005 р. до договору №10/05-1234 від 20.04.2005 р. підприємство "Юридична фірма "ОВ" зобов'язалась проаналізувати результати розгляду господарської справи № 32/460 за позовом ДК "Газ України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, підготувати консультаційний висновок, скласти та своєчасно надати до суду відзив на касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Верховного Суду України та забезпечити у Верховному Суді України представництво інтересів ДК "Газ України" по справі №32/460. За належне виконання зазначених послуг ДК "Газ України" повинна сплатити виконавцю 3 відсотки (в т.ч. податок на додану вартість) від суми здійснених СДШ донарахувань у разі розгляду Верховним Судом України справи № 32/460 по суті та ухвалення рішення про залишення постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2005р. по справі № 32/460 без змін або 2 відсотків (в т.ч. податок на додану вартість) від суми донарахувань у разі винесення Верховним Судом України ухвали про відмову в порушенні касаційного провадження за скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 21.04.2005 № 456/3/10-2200.

Відповідно до положення н. 1.5. договору про надання юридичних послуг №1 0/05-1234 від 20.04.2005 р. факт надання передбачених зазначеними додатковими угодами послуг був засвідчений актом приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 14.06.2005 та актом приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 04.07.2005. Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 14.06.2005 за отримані послуги ДК "Газ України" повинен сплатити підприємству "Юридична фірма "ОВ" 3 138 868,47 грн., у тому числі ПДВ - 523 144,75 грн. Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт № 2 від 04.07.2005 за отримані послуги ДК "Газ України" повинен сплатити виконавцю 809 018,66 грн., у тому числі ПДВ -134 836,44 грн. Вказані акти приймання-передачі виконаних робіт підписано директором підприємства "Юридична фірма ОВ".

Таким чином, загальна вартість послуг, наданих підприємством "Юридична фірма ОВ" позивачу згідно актів приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 14.06.2005 та № 2 від 14.06.2005, становить 3 947 887,13 грн., в тому числі ПДВ - 657 981,19 грн. Позивачем здійснено розрахунок за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів наступними платіжними дорученнями: № 618 від 17.06.2005 - 2 500 000,00 грн.; № 5614 від 17.06.2005 - 500 000,00 грн. (сума податку на додану вартість); № 1200 від 19.07.2005 -115 723,72 грн.; № 6372 від 19.07.2005 - 23 144,75 грн. (сума податку на додану вартість); № 1468 від 02.08.2005 - 674 182,22 грн.; №6741 від 02.08.2005 - 134 836,44 грн. (сума податку на додану вартість).

На підтвердження сплаченого позивачем у складі вартості придбаних юридичних послуг податку на додану вартість підприємством "Юридична фірма ОВ" були видані податкові накладні, а саме: податкова накладна від 21.06.2005 № 11 - на суму 2 500 000,00 грн., крім того податок на додану вартість - 500 000,00 грн. (загальна вартість операції - 3 000 000,00 грн.); податкова накладна 19.07.2005 № 13 - на суму 115 723,72 грн., крім того податок на додану вартість - 23 144,74 грн. (загальна вартість операції - 138 868.46 грн.); податкова накладна за № 15 від 02.08.2005 - на суму 674 182,22 грн., крім того податок на додану вартість - 134 836,44 грн. (загальна вартість операції - 809 018,66 грн.).

З висновками акта перевірки від 25.07.2006 №483/16-50/31301827 щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості юридичних послуг, наданих підприємством "Юридична фірма ОВ", суд першої інстанції правомірно не погодився з таких підстав.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, документальним підтвердженням права на податковий кредит є належним чином оформлена податкова накладна. Згідно підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, надані підприємством "Юридична фірма "ОВ" позивачеві, мають всі необхідні реквізити, що визначені приписами п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (z0233-97) (зареєстровано в Мінюсті України 23.06.1997 за №233/2037). При цьому зазначені податкові накладні не містять запису "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт пункту 5.1 чи пункт статті 5, що вимагає п.п. 7.2.2. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 10 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (z0233-97) (зареєстровано в Мінюсті України 23.06.1997 за № 233/2037) у разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 5 вказаного Закону.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної (z0233-97) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Статус підприємства "Юридична фірма "ОВ" підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №39042892, виданим 08.08.2003 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

Згідно із п. 6 Порядку заповнення податкової накладної (z0233-97) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону і дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Пунктом 18 зазначеного Порядку (z0233-97) встановлено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Той факт, що юридичні послуги, отримані позивачем від підприємства "Юридична фірма ОВ", є такими, що безпосередньо пов'язані із господарською діяльністю позивача, не оспорюється відповідачем.

У відповідності із положеннями п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивач, маючи у своєму розпорядженні всі належним чином оформленні первинні документи, відповідно до вимог п. 7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних підприємством "Юридична фірма "ОВ".

Так, згідно Реєстру отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту ДК "Газ України" був включений податок на додану вартість у загальній сумі 634 836,44 грн., а саме: у липні 2005 року - в сумі 500 000,00 грн. (накладна № 11 від 21.06.2005); у серпні 2005 року - в сумі 134 836,44 грн. (накладна № 15 від 02.08.2005). Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не ставить право платника податку на формування податкового кредиту за рахунок сум податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, в залежність від виконання постачальником товарів (робіт, послуг) обов'язку щодо перерахування до бюджету сум податку, сплаченого покупцем в ціні придбання. У відповідності із положеннями ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено діючим законодавством.

У зв'язку із цим, невірне обчислення своїх податкових зобов'язань та несплата до бюджету податку підприємством "Юридична фірма ОВ" не може бути підставою для покладення таких обов'язків на його контрагента, - ДК "Газ України". Сума ПДВ, що включена до ціни реалізованої послуги є податковим зобов'язанням продавця такої послуги і саме продавець (у даному випадку, - підприємство "Юридична фірма ОВ") несе обов'язок по сплаті податку перед Державним бюджетом України.

В акті також зазначено, що позивачем в порушення п. 4.5.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" в грудні 2005 року занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 17158350 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 3322062 грн. Встановлене порушення обґрунтоване необхідністю справляння податку на додану вартість за повною ставкою з операцій поставки природного газу за Договором № 10-238 від 06.04.1999 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ "Донбасенерго", які набули ознаки бартерних, відповідно до ч.2 ст. 12 Указу Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні" від 07.08.1998 №857/98, правомірністю збільшення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" податкових зобов'язань з ПДВ в жовтні 2005р. на 20020855 грн. за операціями поставки природного газу на користь ВАТ "Донбасенерго" та відсутністю підстав для проведення подальшого коригування податкових зобов'язань у сторону зменшення на 20020855 грн. у грудні 2005р., оскільки фактично зміна суми компенсації не відбувалась.

Актом перевірки встановлено, що рішенням Арбітражного суду Донецької області від 06.10.2000 по справі № 29/16 стягнуто з ВАТ "Донбасенерго" на користь ДК "Торговий дім "Газ України" (правонаступником якого є ДК "Газ України") заборгованість за природний газ, поставлений відповідно до договору за № 10-238 від 06.04.1999 у сумі 224 646 997, 86 грн. (з урахуванням штрафних санкцій). 25.12.2000 Арбітражним судом Донецької області було змінено спосіб та порядок виконання рішення та видано наказ про звернення стягнення на майно ВАТ "Донбасенерго". Старшим державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Управління юстиції Центрально-міського району м. Горлівки при примусовому виконанні наказу Арбітражного суду Донецької області було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, за якою здійснена заміна сторони ДК "Газ України" на ДП "Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг".

На виконання рішення суду проведено прилюдні торги по реалізації майна ВАТ "Донбасенерго". Суму коштів від проданого майна було зараховано на депозитний рахунок Державної виконавчої служби Управління юстиції Центрально-міського району м. Горлівки, яка частину коштів в розмірі 122 882 466, 64 грн. перерахувала на рахунок ДП "Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг". Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2004 у справі; №22/223, та прийнятими у цій справі постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2004 та постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2005.

Перерахування державною виконавчою службою на рахунок ДП "Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг" грошових коштів, стягнутих з ВАТ "Донбасенерго" на користь ДК "Газ України" на виконання наказу Арбітражного суду Донецької області від 25.12.2000 у справі № 29/16 підтверджується платіжним дорученням № 52 від 04.05.2001.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2005 р. у справі № 25/274 за позовом ВАТ "Донбасенерго" до ДК "Газ України" про спонукання видати податкову накладну з податку на додану вартість визнано відсутність права вимоги ДК "Газ України" в розмірі 122 882 466,64 грн. відповідно до договору № 10-238 від 06.04.1999 р. та зобов'язано ДК "Газ України" видати ВАТ "Донбасенерго" податкову накладну на суму податку на додану вартість в розмірі 20 480 411,11 грн. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 рішення у справі №25/274 залишене без змін.

На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 у справі № 25/274 ДК "Газ України" 04.10.2005 р. відобразила зменшення заборгованості ВАТ "Донбасенерго" за договором від 06.04.1999 р. № 10-238 на суму 122 882 466,64 грн. та виписала і надала покупцеві податкову накладну від 04.10.2005 № 16696 на суму податку на додану вартість, вказану у судовому рішенні, а саме на суму 20 480 411,11 грн. Податок на додану вартість у сумі 20480411,11 грн. був відображений ДК "Газ України" у Реєстрі виданих податкових накладних за жовтень 2005 року (стовпчик 8) та задекларований у складі податкових зобов'язань за відповідний звітний податковий період (рядок 1 "Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 %", першого розділу "Податкові зобов'язання" податкової декларації з ПДВ за жовтень 2005 року).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2005 р. у справі № 25/274 постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2005 р. скасована, у зв'язку з чим в грудні 2005 року ДК "Газ України" збільшила зобов'язання ВАТ "Донбасенерго" за договором № 10-238 від 06.04.1999 р. на суму 122 882 466,64 грн.

ДК "Газ України" виписала Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за № 2849/16696 до цієї податкової накладної. Даним розрахунком Компанія засвідчила зменшення своїх податкових зобов'язань з ПДВ минулих звітних податкових періодів на суму 20 480 411,11 грн.

Коригування (зменшення) податкових зобов'язань в розмірі 20480411,11 грн. відображено ДК "Газ України" і в Реєстрі виданих податкових накладних за грудень 2005 року (стовпчик 8), та задекларовано у податковій декларації з податку на додану вартість за відповідний звітний період (рядок 8.3 "Коригування на основі попередніх звітних періодів (інші випадки)", першого розділу "Податкові зобов'язання" податкової декларації з ПДВ за грудень 2005 року).

У процесі апеляційного узгодження ДК "Газ України" податкових зобов'язань рішенням про результати розгляду скарг від 29.12.2006 р. № 3519/10/25-114 Державна податкова адміністрація у м. Києві визнала зазначені вище операції з погашення ВАТ "Донбасенерго" вартості поставленого йому природного газу за договором № 10-238 від 06.04.1999 р. такими, що мають ознаки бартерних. Враховуючи це, визначено, що ДК "Газ України" порушила вимоги п. 4.2 ст. 4 та п. п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 6 198 181,00 грн. та заниження податкових зобов'язань за квітень 2005 року у розмірі 1 219 962,33 грн. При цьому змінений податковий період здійснених відповідачем донарахувань із грудня 2005 р. на квітень 2005 р.

Висновок відповідача, що операція по розрахунку ВАТ "Донбасенерго" із ДК "Газ України" за поставлений природний газ за договором № 10-238 від 06.04.1999 р. набула ознак господарства в 1997 році, щодо відрахувань коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування. Мировою угодою від 22.12.2000 у справі № 22/453 визначений порядок погашення заборгованості НАК "Нафтогаз України" за рахунок грошових коштів ДК "Газ України", які остання отримає від примусового виконання рішення Арбітражного суду Донецької області від 06.10.2000 р. по справі № 29/16.

Оскільки мирові угоди від 22.12.2000 р. у справі № 22/425 та від 22.12.2000 р. у справі № 22/453 і договір поставки природного газу від 06.04.1999 р. № 10-238 укладені і виконані різними сторонами, в різний час та не є взаємопов'язаними (взаємозалежними) між собою, розрахунки за цими мировими угодами не є такими, що засновані на бартері.

За таких обставин кваліфікація відповідачем господарських операцій з перерахування органом Державної виконавчої служби грошових коштів, отриманих внаслідок реалізації майна ВАТ "Донбасенерго" і належних ДК "Газ України" відповідно до рішення Арбітражного суду Донецької області від 06.10.2000 р. у справі № 29/16, на рахунок ДП "Київське обласне управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг", як бартерних, та нарахування по цих операціях податку на додану вартість за ставкою 20% є помилковими та не ґрунтується на законодавстві.

При цьому судом відзначається, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) встановлено строки давності щодо визначення податкових зобов'язань. Так, згідно п.п.15.1.1. п.15.1 ст.15 цього Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За таких підстав, виходячи з:

- відсутності додаткової угоди до договору № 10-238 на постачання природного газу від 06.04.1999 р. про зміну форми розрахунків за газ з грошової на іншу (бартерну);

- періоду перерахування коштів в сумі 122 882 446,64 грн. на рахунок ДП "Київське управління по будівництву, ремонту та експлуатації автомобільних доріг" в ході виконавчого провадження,

- строку давності, встановленого п.п.15.1.1. п.15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - 1 095 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкової декларації;

- відсутності підтвердження випадків, встановлених у п.п.15.1.2. п.15.1 ст.15 цього Закону, які дозволяють нарахування податкових зобов'язань без дотримання строку давності, позивач вважається вільним від визначення податковим органом суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по вищезазначеним господарським операціям.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

За таких підстав апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 року у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, треті особи: Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Дочірнє підприємство "Київський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень – підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.