Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Панченка О.Н.

суддів: Смоковича М.І., Кобилянського М.Г.,

Чумаченко Т.А., Штульмана І.В.(доповідач)

при секретарі: Сторчоус Н.А.

за участю ОСОБА_1. та ОСОБА_2,- представників позивача,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_3на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської ооласті від 28 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3до Сарненської райдержадміністрації, Люхчанської сільської ради, Сільськогосподарського приватного підприємства (далі-СПП) "Нива", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову ОСОБА_4 та інших осіб, про скасування рішень сесії Люхчанської сільської ради від 19 липня 2000 року №31 та від 12 листопада 2004 року №134, рішення виконкому Люхчанської сільської ради від 17 жовтня 2001 року №78, розпоряджень Сарненської райдержадміністрації №403 від 14 жовтня 2004 року та №483 від 30 листопада 2004 року, про визнання не чинними схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) Колективного сільськогосподарського підприємства (далі-КСП) "Нива", Сарненського району №522-3 від 18 липня 2000 року, проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), погодженого рішенням Люхчанської сільської ради від 12 листопада 2004 року №134, зобов'язання Люхчанської сільської ради та Сарненської райдержадміністрації розробити і затвердити проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та розподілити земельні ділянки між власниками земельних часток (паїв) у відповідності до закону, визнання не чинними 150 державних актів на право власності на земельну ділянку,-

В квітні 2006 року ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом, просить: скасувати рішення сесії Люхчанської сільської ради від 19.07.2000р. №31 та від 12.11.2004р. №134, рішення виконкому Люхчанської сільської ради від 17.10.2001р. №78, розпорядження Сарненської райдержадміністрації №403 від 14.10.2004р. та №483 від 30.11.2004р.; визнати не чинними схему поділу земель колективної власності на земельні частки /паї/ КСП "Нива" Сарненського району №522-3 від 18.07.2000р., проект землеустрою щодо організації території земельних часток /паїв/, погоджений рішенням Люхчанської сільської ради від 12.11.2004р. №134; зобов'язати Люхчанську сільську раду та Сарненську райдержадміністрацію розробити і затвердити проект землеустрою щодо організації території земельних часток /паїв/ та розподілити земельні ділянки між власниками земельних часток /паїв/ у відповідності до закону; визнати не чинними сто п'ятдесят державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих власникам земельних часток /паїв/ на підставі розпорядження голови Сарненської райдержадміністрації від 30.11.2004р. №483.

Позивач ОСОБА_3. вважає, що розподіл земель колективної власності на земельні частки /паї/ було здійснено з порушенням чинного законодавства, на загальних зборах членів КСП не обиралась комісія реструктуризації КСП "Нива", проект землеустрою щодо організації території земельних часток /паїв/, погоджений сільською радою, не затверджувався на зборах власників земельних часток /паїв/, оголошення про проведення таких зборів сільська рада не вивішувала, а це, на думку позивача, вказує на те, що такі збори не проводились. Просить суд визнати недійсними 150 державних актів на право власності на земельні ділянки, які були отримані третіми особами на підставі оспорюваних ним рішень.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 02.06.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 28.11.2006р., в адміністративному позові ОСОБА_3. відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями судів, ОСОБА_3. подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до Сарненського районного суду Рівненської області.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2008р. відкрите касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відмічаючи недотриманням відповідачами встановленого законом порядку паювання земель колективної власності в цілому і оспоривши рішення суб'єктів владних повноважень, позивач ОСОБА_3. не вказав в чому саме полягає порушення його прав, як власника земельної части (паю). Постановлюючи рішення суди попередніх інстанцій помилково виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі оспорюваних позивачем рішень 150 власникам земельних часток видані державні акти на право власності на земельні ділянки, які позивач просить визнати недійсними.

Ухвалою суду першої інстанції від 28.04.2006р. (т.1 а.с.162) визначено процесуальне становище власників земельних часток, які мають оспорювані державні акти на право власності на земельні ділянки, - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 ОСОБА_34а,ОСОБА_35 ОСОБА_36 ОСОБА_37 ОСОБА_38, ОСОБА_39 ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53,ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57 ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69 ОСОБА_70,ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74ОСОБА_75ОСОБА_77ОСОБА_78ОСОБА_79ОСОБА_80ОСОБА_81ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95 ОСОБА_96,ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101 ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109ОСОБА_110, ОСОБА_111,- як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, що є неправильним, оскільки скасування правовстановлюючих документів відносить їх до складу відповідачів.

Предметом спору в даній справі є право власності на земельні ділянки. Тобто, між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, ухвалені в даній справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст.ст. 157, 221, 223, 228, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_3- задовольнити частково.

Постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 28 листопада 2006 року - скасувати.

Адміністративне провадження у справі - закрити.

Роз'яснити, що розгляд даного спору належить провадити в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.