Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Костенка М.І.

Маринчак Н.Є. Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 р.

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 р.

у справі № 2-а-219/07 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Донецькій області

до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"

про примусове стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 188964,96 грн., -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 р., задоволено позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами у Донецькій області та стягнуто з ВАТ "Донецькобленерго" в дохід Державного бюджету України 188964,96 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ВАТ "Донецькобленерго" оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, просить скасувати їх та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області заявлені позовні вимоги до ВАТ "Донецькобленерго" про примусове стягнення суми економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 188964,96 грн. в дохід Державного бюджету України.

Підставою для стягнення вказаної суми є прийняття позивачем рішень про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 22 грудня 2005 року №№ 142, 143, 144, 145, 146, 147, 149, від 23 грудня 2005 року №№ 152, 153, якими позивачем до відповідача застосовані економічні санкції у загальній сумі 188964,96 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Рішення про застосування економічних санкцій відповідачем не оспорювались, під час розгляду справи судом першої інстанції представник відповідача не висловлював думку стосовно неправомірності прийняття позивачем цих рішень, в зв’язку з чим, судом обґрунтовано визнано ці обставини такими, що не підлягають доказуванню перед судом у відповідності до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України.

Докази сплати відповідачем застосованих економічних санкцій, а також докази оскарження рішень Державної інспекції з контролю за цінами у Донецькій області в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

На підставі наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 188964,96 грн.

Також колегія суддів вважає нормативно обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції щодо відхилення доводів відповідача про необхідність застосування річного терміну звернення позивача до суду, з огляду на таке.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється відповідно до статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", частиною третьою якої передбачено, що державні органи, що здійснюють контроль за цінами та їх посадові особи мають права, виконують обов’язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Відповідно до частини 3 статті 50 Бюджетного кодексу України органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Вказане дозволило суду апеляційної інстанції зробити висновок, що при стягненні заборгованості перед Державним бюджетом України органи стягнення, яким є позивачем у справі, застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення невнесених у строк податків і неподаткових платежів.

Механізм, запроваджений у межах податкового законодавства, передбачає граничні строки стягнення податкового боргу 1095 днів, а тому, з огляду на приписи частини 7 статті 9 КАС України, суд апеляційної інстанції вірно вказав, що право стягнення боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, позивач мав протягом 1095 днів.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що постановлені у справі судові рішення ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, у зв’язку з чим підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 р. та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.