Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.

Суддів - Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Васильченко Н.В.,

Кравченко О.О.

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Госпрозрахункового об"єднання ринків м. Кривого Рогу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. у справі за позовом заступника прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до госпрозрахункового об"єднання ринків м. Кривого Рогу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств про стягнення заборгованості, -

Доповідач Фадєєва Н.М.

В травні 2006 року заступник прокурора м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до госпрозрахункового об'єднання ринків м. Кривого Рогу Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств з позовом про стягнення збитків у сумі 73010.15грн. Заявлені позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач після закінчення дії договору оренди продовжував користуватись земельною ділянкою площею 6060кв.м. по вул. Купріна №123 у м. Кривому Розі, не сплачуючи плату за землю, чим причинив збитки позивачу за період з 29.09.2003 року по 18.05.2005 року у сумі 73010,15грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. апеляційне подання прокурора м. Кривого Рогу задоволене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2006р. скасоване, ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.09.2006р., Госпрозрахункове об"єднання ринків Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначене судове рішення, направити справу на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 09.08.2000 року виконком Криворізької міської ради та госпрозрахункове об'єднання ринків м. Кривого Рогу уклали договір оренди земельної ділянки площею 6060кв.м. розташованої на вул. Купріна, 123 в м. Кривому Розі строком на три роки.

Після закінчення строку дії договору відповідач не узгодив питання продовження договору оренди з компетентними органами, а продовж користуватись земельною ділянкою.

Приймаючи рішення по справі про відмову в позові, господарський виходив с того, що відповідач оплачував землекористування в вигляді земельного податку, крім того позивач не довів вину відповідача в неотриманні доходу.

Викладені в рішенні господарського суду висновки не відповідають вимогам матеріального права та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, матеріалами справи встановлено, що відповідач звернувся з листом до заступника міського голови Черняєва Ю.А про продовження строку договору тільки 27.04.2004 року. Доказів, що ним здійснювались ще якісь оформленню документів для укладення договору оренди відповідач не надав.

Згідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Земельний податок сплачують тільки власники земельних ділянок, земляних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів.

Землекористування відбувається у вигляді постійного землекористування та оренди. Згідно зі ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Отже, законом чітко обумовлено, хто і в якому випадку оплачує землекористування в вигляді сплати податку, а хто оплачує орендну Відповідач згідно закону не є платником земельного податку, тому за фактичне землекористування він як особа, якій земельна ділянка може бути виділена на умовах оренди, повинен відшкодувати збитки в розмірі орендної платі земельного податку.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.2003 року "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (284-93-п) " збитки заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі, підлягають відшкодуванню власнику землі, в даному випадку Криворізькій міській раді.

Рішенням Криворізької міської ради № 614 від 28.03.2001 року встановлені ставки орендної плати за використання земельних ділянок у межах міста, згідно якого, ставка орендної плати у відсотках від грошової оцінки земельної ділянки для всіх інших підприємств - 1,5%

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №441 від 13.07.2005 року затверджено акт комісій з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, згідно якого розмір шкоди складає 73010,15грн.

Вказане рішення відповідачем не оскаржене.

Відповідач оплатив користування земельною ділянкою площею 0,56 кв.м. в розмірі земельного податку 1% від грошової оцінки землі, що суперечить вимогам закону. Тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення суду підлягає скасуванню, а позов в уточненому вигляді задоволенню.

На підставі викладеного, доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального чи процесуального права.

Судом рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, не допущено порушень норм процесуально права при вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Госпрозрахункового об"єднання ринків м. Кривого Рогу обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2007р. у справі № 18/256-06 (16/182-06) - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.