Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Земля-Комплекс"

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2006р.

у справі №АП27/568

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Земля-Комплекс"

до Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

про визнання дій незаконними, -

У квітні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання незаконним дій Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області що полягали у складанні протоколу виїмки від 20.02.2001р., складанні протоколу огляду від 21.02.2001р., складанні постанови від 24.09.2001р. про залучення речових доказів, створення перепон у розгляді господарським судом скарг Товариства обмеженою відповідальністю підприємства "Земля-Комплекс" на рішення від 14.02.2001р. №1032/7/26-27 про застосування фінансових санкцій, вчинені з метою обмежити реалізацію права на доступ до справедливого правосуддя; а також щодо відмови Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області у задоволенні заяви ТОВ підприємства "Земля-Комплекс" про перехід на спрощену систему оподаткування у 2006р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає дії Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області незаконними, оскільки службовими особами відповідача було внесено недостовірні дані до акта документальної перевірки, незаконно вилучено 04.12.2000р. службовими особами УМП ДПА документів бухгалтерського обліку. Крім того, позивач стверджує про невідповідність нормам КПК України (1001-05) дії відповідача щодо залучення запчастин в якості речових доказів до кримінальної справи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2006р., позовну заяву було повернуто позивачеві.

Повертаючи матеріали позовної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що надана позивачем позовна заява не підсудна даному господарського суду Дніпропетровської області, що зумовило застосування приписів п.6 ч.3 ст. 3 КАС України.

Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх інстанцій позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та направлення адміністративного позову для розгляду по суті судом першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзаца 1 п.6 розділу VII Прикінцевих і Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Згідно з положеннями статті 13 ГПК України Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

Пунктом 1 частинин першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

-спорів про приватизацію державного житлового фонду;

-спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

-спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

-спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

-інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Як вбачається з матеріалів справи фактично предметом звернення до суду стали неправомірні, на думку позивача, слідчо-оперативні дії на підставі порушеної за результатами перевірки кримінальної справи.

Відповідно до п.6 ч.3 ст. 3 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Земля-Комплекс" – залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 листопада 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.