Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Феодосії Автономної Республіки Крим

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2006р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2006р.

у справі №2-23/9004-2006 А

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Відпочинок-Крим"

до Державної податкової інспекції в м.Феодосії Автономної Республіки Крим

про спонукання до виконання певних дій, -

У квітні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про надання відповідачем (ДПІ в м.Феодосії АРК) відділенню державного казначейства України в м.Феодосії висновку про повернення зайво сплаченого позивачем до місцевого бюджету єдиного податку в розмірі 69286,00грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 01.01.2005р. по 12.10.2005р. ним було проведено звірку розрахунків по платежам в бюджет з відповідачем та 12.10.2005 р. було складено та підписано акт, відповідно до якого сума єдиного податку в розмірі 69286,00була відображена як зайво сплачена. Однак, відповідач в порушення податкового законодавства України, в добровільному порядку не виконує певні дії, направлені на повернення означених сум позивачеві з бюджету.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2006р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2006р., позовні вимоги ВАТ "Відпочинок-Крим" було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що у податкової інспекції не було законних підстав не враховувати дані уточнюючого розрахунку та безпідставною є відмова про надання до органів казначейства висновку про повернення зайво сплаченої суми єдиного податку в розмірі 69286,00грн..

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, вказуючи на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій поставлено питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є емітентом облігацій власної емісії, який зареєстрований належним чином відповідно до законодавства України на суму 2650000,00 грн. (свідоцтво №24/2/040) та при надходженні відповідних грошових сум на поточний банківський рахунок позивача від розміщення облігацій власної емісії відповідні суми були включені позивачем до об’єкту оподаткування та сплачені до місцевого бюджету. Уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань у зв’язу з самостійним виправленням посилок по сплаті єдиного податку було виявлено завищення суми податкового зобов’язання.

Актом звірки розрахунків по платежам до бюджету б/н від 12.10.2005р. підтверджено, що сума єдиного податку в розмірі 69286,00грн. відображена як переплата. Однак, на звернення позивача про складання відповідного висновку для органів казначейства податковий орган в добровільному порядку вказані дії не вчинив.

Відповідно до абз.5 п.п.7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до п.5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) платниками податків, затвердженого наказом ДПА України № 58/78/22 від 03.02.2005р. (z0247-05) повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.

Орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки (додаток 1), два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету (додаток 2), та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам (додаток 3). Згідно з зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний районний (міський) фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України.

За платежами, належними місцевим бюджетам, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для погодження відповідному районному (міському) фінансовому органу.

Районний (міський) фінансовий орган у термін не пізніше ніж два робочих дні здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника районного (міського) фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків відповідному органу державної податкової служби України.Орган державної податкової служби України не пізніше ніж наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого районним (міським) фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків територіальному органу Державного казначейства України (пункт 7 Порядку).

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції м.Феодосії Автономної Республіки Крим – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 серпня 2006р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2006р. – залишити без змін.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.