Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Панченка О.Н.,

Смоковича М.І.,

Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси (далі - УПФ) про визнання відмови неправомірною, стягнення заборгованості та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що у 1988 році йому призначена пенсія в розмірі 473 грн. 65 коп. як працівнику льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації. На підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 374 його пенсія була збільшена на 12 % як непрацюючому пенсіонеру і склала 530 грн. 49 коп. 18.06.2001 р. він звернувся до УПФ із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з середньомісячного заробітку за період роботи 1969-1973 р., але йому було відмовлено. Вважав зазначені дії неправомірними та просив суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 5 листопада 2003 року позов задоволено. Визнано неправомірною відмову УПФ в здійсненні перерахунку пенсії, виходячи із середнього заробітку за період роботи 1969-1973 р. р. і її виплаті в сумі 677,58 грн.. Зобов'язано УПФ виплатити ОСОБА_1 заборгованість по пенсії з 01.07.2001 р. по 01.11.2003 р. в розмірі 6173,38 грн. та виплачувати щомісячно пенсію в розмірі 788 грн. 75 коп. з урахуванням 12% (81,30 грн.) як непрацюючому пенсіонеру та надбавки за участь у бойових діях (29,87 грн.).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 6 квітня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати та залишити в силі судове рішення першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років, як працівнику льотного складу цивільної авіації відповідно до ст.. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Після призначення пенсії в законодавство України, яке регулює питання пенсійного забезпечення, були внесені зміни.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" (1222-14) від 17 листопада 1999 року (п.2 розділу 2 "Прикінцеві положення") передбачено, що дія ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом (Закон набрав чинності з 7 грудня 1999 року).

Оскільки заявник вийшов на пенсію до 7 грудня 1999 року, то відповідно до п.2 розділу 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України" від 7 грудня 1999 року пенсія йому була призначена з 7 грудня 1999 року, а при розрахунку її максимального розміру використана величина заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за період з грудня 1998 року до листопада 1999 року включно, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згаданою нормою закону встановлено, що розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія. Постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 28 березня 2002 року (374-2002-п) "Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувались" встановлено, що з 1 квітня 2002 року непрацюючим пенсіонерам збільшено пенсії на 12 відсотків, у томі числі пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації. Відповідно до цієї постанови ОСОБА_1 було підвищено пенсію, яка складала з 01.04.2002 р. 530 грн. 48 коп. (+29,87 грн. підвищення для учасника війни (бойових дій 1 категорії).

До прийняття зазначеної постанови інші рішення про підвищення розміру пенсій працівникам льотного складу цивільної авіації не приймались.

Посилання у касаційні скарзі на постанову Кабінету Міністрів України №550 від 22.05.1996 р. (550-96-п) "Про внесення змін до Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації є безпідставним, оскільки вказаним нормативно-правовим документом врегульовано питання призначення, а не перерахунку пенсії працівникам льотно - випробного складу цивільної авіації.

Апеляційний суд вірно виходив з того, що підстави для перерахунку пенсії передбачені ст. 98 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка не передбачає перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

З огляду на вищеописане суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Одеської області від 6 квітня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236 -239 КАС України (2747-15) .