Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Нечитайла О.М., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овен"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2006р.

у справі № АС-42/159-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овен"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

У квітні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м.Харкова: від 16.06.2004р. №0000651501/0, від 25.08.2004р. №0000651501/2, від 10.11.2004р. №0000651501/3 про визначення штрафної санкції з податку на прибуток підприємств в розмірі 1020,00грн.; про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 16.06.2004р. №0000541530/0, від 25.08.2004р. №0000541530/2, від 10.11.2004р. №0000541530/3 про визначення штрафних санкцій по комунальному податку в розмірі 1190,00грн.; а також визнання недійсною податкової вимоги №2/34 від 10.01.2005р..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірні податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними, у зв’язку з тим, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, оскільки податковому органу було надано всі необхідні екземпляри податкових декларацій з відповідною відміткою податкового органу.

Постановою господарського суду Харківської області від 05 червня 2006р. позовні вимоги задоволено в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Ленінському районі м.Харкова від 16.06.2004р. №0000651501/0, від 25.08.2004р. №0000651501/2, від 10.11.2004р. №0000651501/3 та від 16.06.2004р. №0000541530/0, від 25.08.2004р. №0000541530/2, від 10.11.2004р. №0000541530/3; в частині визнання недійсною податкової вимоги №2/34 від 10.01.2005р. провадження у справі закрито.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2006р. постанову господарського суду Харківської області від 05 червня 2006р. скасовано в частині задоволенні позовних вимог, в решті постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшов висновку, що відповідачем було доведено наявність порушення вимог податкового законодавства України та в підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було надано суду акти перевірок, на підставі яких ці рішення були винесені; акт вхідної електронної кореспонденції №101 від 05.06.2006р., відповідно до якого вбачається порушення строків подання звітності, а саме відповідачем було підтверджено, що позивачем надавалась звітність з податку на прибуток за спірні періоди 16.06.2004р., по комунальному податку 21.10.2003р., а інших надходжень зазначеної звітності від підприємства не було.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення та необґрунтованість рішення суду другої інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій поставлено питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції в та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено позапланову перевірку позивача стосовно надання декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2000р., 2000р., І квартал 2001р., повідомлення про результати розрахунку авансового внеску податку на прибуток за січень 2001р., лютий 2001р., січень 2002р., про що складено акт №115/15 від 21.05.2004р..

Відповідно до вказаного акта податковим органом виявлено, що позивачем в порушення податкового законодавства порушено термін подання розрахунків з податку на прибуток за вказаний в акті перевірки період.

На підставі вказаного висновку було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.06.2004р. №0000651501/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1020,00грн. за несвоєчасне подання декларації з податку на прибуток.

Також контролюючим органом було проведено позапланову перевірку позивача по своєчасності надання розрахунків з комунального податку за 9 місяців 2000р., 2000р., 1 квартал 2001р., повідомлення про результати розрахунку авансового внеску податку на прибуток за січень 2001р., лютий 2001р., січень 2002р., про що складено акт №28/15-362 від 21.05.2004р..

Відповідно до вказаного акта податковим органом виявлено, що позивачем в порушення податкового законодавства не надано відповідні документи податкової звітності за перевірений період.

На підставі вказаного висновку було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення податкових повідомлень-рішень від 16.06.2004р. №0000651501/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1190,00грн..

На підставі адміністративного оскарження контролюючим органом були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення 25.08.2004р. №0000651501/2, від 10.11.2004р. №0000651501/3, 25.08.2004р. №0000541530/2, від 10.11.2004р. №0000541530/3 у яких сума податкового зобов\язання залишилась незмінною.

Зазначені акти податкового органу відповідно до ч.1 ст. 69, ч.1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства є письмовими доказами та судом апеляційної інстанції вірно було визначено, що місцевий господарський суд в порушення вимог ст.86 означеного кодексу неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи.

Колегією суддів апеляційної інстанції під час розгляду справи встановлено, що на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень суду надано акти проведених перевірок, якими засвідчено порушення підприємством термінів подання обов’язкової податкової звітності. Згідно акту №101 від 05.06.2006р. податкова звітність по податку на прибуток за спірні періоди надана позивачем 16.06.2004р., а по комунальному податку – 21.10.2003р..

Згідно п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За таких обставин, з огляду на вищевикладене податковий орган правомірно визначив суму податкових зобов’язань за несвоєчасне подання платником податків податкової декларації.

Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для його перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Овен" – залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.