К-26023/06 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень (податок на прибуток, ПДВ) - 12.08.2008 Прийняття

У листопаді 2005 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова від 25.10.2005р. №0005772320/0/29543 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 24112,50грн. та №0005782320/0/29542 про податкове зобов’язання з ПДВ на суму 386,10грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірні податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки висновки податкового органу, викладені в акті перевірки не відповідають дійсним результатам фінансово-господарської діяльності підприємства за період, що перевірявся та вважає, що підприємством правильно застосовано норми законодавства при визначені валових витрат та податкового кредиту.

Постановою господарського суду Львівської області від 06.12.-14.12.2005р., залишеною ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006р., позовні вимоги ПП "Галкостт" було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що ПП "Галкостт" здійснює виключно передбачену Статутом підприємства господарську діяльність та відповідно до первинних документів позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2005р. в сумі 1078,00грн. витрати на послуги по дослідженню замінника вершків та витрати на санітарно-епідеміологічну експертизу та правомірно включено до складу податкового кредиту з ПДВ за травень 2005р. 216,10грн..

Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх інстанцій, вказуючи на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій поставлено питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, ПП "Галкостт", посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено виїзну планову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових) платежів ПП "Галкостт" за період з 06.09.2004р. по 30.06.2005р., про що складено акт №447/23-0/33074032 від 10.10.2005р..

Відповідно до вказаного акта податковим органом виявлено, що позивачем в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було невірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ та до валових витрат підприємства, такі витрати, що не були пов’язані з його господарською діяльністю та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними чи іншими документами.

На підставі вказаного висновку були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 25.10.2005р.:

№0005772320/0/29543 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 24112,50грн., в т.ч. 16075,00грн. основного платежу та 8037,50грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0005782320/0/29542 про визначення суми податкового зобов’язання з податку додану вартість у сумі 386,10грн., в т.ч. 216,10грн. основного плажу та 170,00 штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (покупець) та "Фантінок Б.В." (продавець) було укладено контракт №DV7339 від 15.04.2005р. щодо купівлі-продажу 20-ти тон замінника вершків "Mtgglite 35-19". Зметою виконання вказаного контракту та для з’ясування відповідності замінника вершків санітарним вимогам позивачем було укладено угоду №452-є від 18.04.2005р.. Зазначеною угодою позивач (замовник) доручив виконавцю – Санепідемстанції державного управління справами проведення експертизи. За наслідками проведеного лабораторного дослідження було отримано висновок від 26.04.2005р. №05.03.02-03/18433 та акт про виконання угоди.

Також судами на підставі наявних у справі документів бухгалтерського і податкового обліку було встановлено правомірність віднесення до складу валових витрат у IV кварталі 2004р. суму 64300,00грн. яка підтверджує оплату консалтингових послуг згідно договору №18/04-р від 05.11.2004р. укладеному між позивачем та приватним підприємцем Пилипенком В.П..

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про податкування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі – валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 11.2.1 ст.11 означеного закону визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про податкування прибутку підприємств" не включається до складу валових витрат виплата винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Стаття 57 Господарського кодексу України встановлює, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України "Про податкування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Таким чином судами попередніх інстанцій надано належну оцінку поданим позивачем первинним документам, що підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат у ІІ кварталі 2005р. витрат на послуги по дослідженню відповідності замінника вершків в сумі 1078,00грн., у IV кварталі 2004р. суму 64300,00грн. на отримання консалтингових послуг а отже правомірним є включення до складу податкового кредиту з ПДВ за травень 2005р. суму 216,10грн..

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 06.12.-14.12.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2006р. – залишити без змін.