Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Смоковича М.І., Сороки М.О., Чумаченко Т.А., Штульмана І.В.,

при секретарі судового засідання: Семяністій С.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Погребівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання дій неправомірними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2006 року,

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Погребівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання частково недійсними рішень ради в частині скасування Державного акту на право користування земельною ділянкою та вилучення у нього земельної ділянки, посилаючись на те, що він не надавав письмової згоди на вилучення спірної земельної ділянки.

Вимоги обґрунтовував тим, що 27 січня 2004 року сільська рада прийняла рішення № 209, пунктом 1 якого відмінила Державний акт на право користування земельною ділянкою, виданого йому для розвитку особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1. В подальшому пунктами першими рішень сільської ради від 17 березня 2005 року № 505 та від 19 липня 2005 року №559 було підтверджено рішення Ради від 27 січня 2004 року про відміну Державного акту про право користування спірною земельною ділянкою та пунктом 2 вилучено з його користування земельну ділянку і передано до земель запасу сільської Ради для організації проїзду до садиб жителів вулиці Кутузова і випасу худоби. Вважає, що зазначені рішення в частині скасування державного акту на право користування та вилучення цієї земельної ділянки є такими, що порушують права позивача на землю. Позивач зазначав, що на засіданнях сесій, за виключенням 19 липня 2005 року, він був присутній особисто, питання про скасування державного акту і вилучення земельної ділянки на сесіях не обговорювалися, на голосування не ставилися. Крім цього, ніякої письмової згоди на вилучення спірної ділянки позивач не надавав.

Постановою Броварського міськрайонного суду від 24 лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2006 року,ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено в зв'язку з пропуском передбаченого законодавством двохмісячного строку звернення до суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та другої інстанцій норм процесуального права, просив скасувати рішення цих судів та постановити нове рішення по суті позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що суд розглядаючи справу, не повністю з'ясував обставини справи, не витребував необхідних документів для об'єктивного розгляду справи. Позивач неодноразово звертав увагу судів першої та апеляційної інстанції на той факт, що письмової чи усної, згоди (відмови) на вилучення із користування земельної ділянки, він не давав. Крім цього, питання про скасування державного акту і вилучення земельної ділянки на сесіях не обговорювалися, на голосування не ставились, а тому (виписки з протоколів) є такими, що не збігаються з протоколами засідань сесій.

Суди попередніх інстанцій не вчинили жодної спроби проаналізувати позовну заяву з точки зору доводів позивача, попри пряме посилання про це у кожній попередній інстанції.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить висновку, що суди попередніх інстанцій в повному обсязі не проаналізували наведені позивачем обставини справи та вирішили справу без перевірки наведених доводів і без надання їм належної правової оцінки.

Відмовляючи в задоволенні позовної заяви суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем порушено строки звернення до суду.

За правилами частини третьої статті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.

Зазначених норм процесуального права та обставин справи не врахували суди попередніх інстанцій під час вирішення спору в цій справі.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими, а тому й законними, вони підлягають скасуванню.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини, які відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може встановлювати суд касаційної інстанції, то справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2006 року скасувати та направити справу в суд першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.