Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Степашка О.І., Рибченка А.О., Костенка М.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2005р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2006р.

у справі №2-27/4682-2005

за позовом Комунального підприємства "Міськсвітло"

до Державної податкової інспекції у м.Ялта

про спонукання списати податковий борг та внесення змін до особових рахунків, -

У лютому 2005 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 14.12.2005р. поставлено питання про зобов’язання відповідача списати з підприємства заборгованість з податку на прибуток в розмірі 2088,90грн. та податок на додану вартість в розмірі 20803,00грн., та відобразити в особових рахунках позивача списання податкового боргу та переплату ПДВ у розмірі 36900,19грн. та податку на прибуток у розмірі 6979,45грн..

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2005р., залишеним без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2006р., позовні вимоги було задоволено частково. Суд зобов’язав ДПІ у м.Ялта: списати з КП "Міськсвітло" заборгованість з податку на прибуток в розмірі 2088,90грн. і заборгованість з податку на додану вартість у сумі 20803,00грн.; відобразити в особових рахунках позивача списання податкогового боргу з ПДВ у сумі 20803,00грн. і з податку на прибуток в розмірі 2088,90грн.: відобразити переплату зі сплати ПДВ у сумі 3600,19грн.; відобразити переплату з податку на прибуток у сумі 3146,53грн..

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, поставлено питання про скасування рішення суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у орендного підприємства "Міськсвітло Південного берегу Криму", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Міськсвітло", станом на 31.12.1999р. виникла заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у сумі 2088,90грн. і з ПДВ у сумі 20803,00грн., що підтверджується актом №12794/126/23-0 від 22.02.2000р., складеному за результатами перевірки підприємства в період діяльності з 01.07.1997р. по 31.12.1999р..

Вказана заборгованість була відображена на облікових рахунках орендного підприємства "Міськсвітло Південного берегу Криму" та не була списана до ліквідації підприємства, разом з пенею та штрафними санкціями перенесена на особові рахунки КП "Міськсвітло".

01.04.2001р. набрав чинності Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , п.п.18.1.1 п.18.1 ст.18 якого передбачено, що підлягає списанню з платників податків податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31.12.1999р. і не сплачений на день набрання чинності цією статтею.

Рішенням ДПІ у м.Ялта від 15.11.2001р. з позивача були списані тільки пеня і штрафні санкції, застосовані на підставі рішення №15009/23-0 від 15.03.2000р. з посиланням на п.п.18.1.3 п.18.1 ст. 18 Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яким передбачено, що списанню з платників податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у п.п.18.1.1 цього закону, які не сплачені до набрання чинності цією статтею.

За таких обставин судами першої та апеляційної інстанції було вірно встановлено, що заборгованість з податку на прибуток за період з 01.07.1997р. до 30.06.1999р. у сумі 2088,90грн. та з податку на додану вартість за період з 01.10.1997 до 31.12.1999 у сумі 20803,00грн., яка виникла до 31.12.1999р. та не була сплачена на 01.04.2001р., необґрунтовано включена контролюючим органом до особових рахунків комунального підприємства "Міськсвітло".

Висновки суду попередніх інстанцій підтверджуються судово-бухгалтерською експертизою №81 від 09.10.2006р. проведеною в рамках даної справи та якою було встановлено відсутність у позивача податкових зобов’язань на час виникнення спору та встановлено переплату з податку на прибуток в сумі 18111,46грн. та з ПДВ у сумі 40522,80грн..

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності правомірно не приймаються судом, оскільки суми податків, які були сплачені згідно з платіжними дорученнями у 2003-2004 роках, а позов заявлено у лютому 2005р., тобто без пропуску строку, передбаченого ст. 15 Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, вирішено справу у відповідності з нормами процесуального права, постановлено обґрунтовані рішення. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта – залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2005р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.