Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Шкляр Л.Т., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку касаційного провадження в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Рожищенського району Волинської області в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2. до Рожищенської районної ради Волинської області про визнання незаконним рішення, -

Постановою Рожищенського районного суду від 12 грудня 2006 року позов прокурора задоволено. Визнано незаконним і скасовано пункт 1.4 рішення Рожищенської районної ради від 26 червня 2006 року №5/7 "Про внесення змін до рішення районної ради від 12 січня 2006 року №22/4 "Про районний бюджет на 2006 рік" в частині зменшення бюджетних призначень за кодом економічної класифікації видатків 1133 "Продукти харчування" на суму 160000 гривень.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21 лютого 2007 року апеляційну скаргу Рожищенської районної ради залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та постановити нове рішення, якім відмовити позивачу в заявленому позові.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1.4 рішення Рожищенської районної ради від 26 червня 2006 року №5/7 "Про внесення змін до рішення районної ради" від 12 січня 2006 року №22/4 "Про районний бюджет на 2006 рік" зменшено затверджені на поточний рік - бюджетні призначення Зазначеного місцевого бюджету по захищеній статті видатків за кодом економічної класифікації 1133 "Продукти харчування" на 160 000 грн. і за рахунок цього на вказану суму збільшено бюджетні призначення по іншій статті видатків за кодом економічної класифікації видатків 1166 "Оплата інших енергоносіїв", що унеможливило забезпечення безкоштовного харчування учнів 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Згідно з частиною З статті 76 Бюджетного кодексу України перелік захищених статей місцевого бюджету визначається відповідно до статті 55 цього Кодексу, якою встановлено, що захищеними статтями видатків бюджету визнаються статті видатків. Обсяг яких не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюджетних призначень.

З цього випливає, що у будь-якому випадку (навіть в разі скорочення затверджених бюджетних призначень через недостатність надходжень за певний звітний період поточного бюджетного року (статті 54, 78 Бюджетного кодексу України) обсяги видатків захищених статей не можуть змінюватись в бік їх зменшення.

Зменшивши в червні 2006 року обсяг видатків за згаданою захищеною статтею затвердженого у січні того ж року місцевого бюджету, відповідач порушив вимоги наведених норм права, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано визнали незаконним оспорюване прокурором рішення вказаного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Таким чином, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтею - 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Рожищенської районної ради Волинської області відхилити, а постанову Рожищенського районного суду від 12 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 21 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.