Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Панченка О.Н.,

Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

Смоковича М.І.,

Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії голови правління ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі - ВАТ "ЕК "Одесаобленерго",

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що він, як колишній старший слідчий прокуратури, має право на пільгу по оплаті за спожиту електроенергію відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) . Оскільки листом ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" від 05.02.2003 р. призупинено надання пільг по оплаті за спожиту електроенергію певній категорії осіб, зокрема, слідчим прокуратури та прокурорам, просив суд зобов'язати суб'єкта оскарження усунути допущені ним порушення вказаного Закону та скасувати у зазначеному вище листі вказівку щодо призупинення надання пільг слідчим прокуратури та прокурорам та надати йому пільгу по оплаті за спожиту електроенергію.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2003 року у задоволенні скарги відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2004 року скаргу задоволено. Визнано дії ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" щодо надання пільг ОСОБА_1 по оплаті 50% за електроенергію неправомірними. Зобов'язано ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" провести ОСОБА_1 оплату за спожиту електроенергію враховуючи пільги відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

У касаційній скарзі ВАТ "ЕК "Одесаобленерго", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що справу належало розглядати в порядку глави 31-А чинного на спірних правовідносин Цивільного процесуального кодексу України 1963 (1501-06) року (далі ЦПК).

При цьому, судами не враховано, що згідно ч.4 ст.248-1 вказаного Кодексу до суб'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду, належать: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові чи службові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

Як встановлено судами ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" не виконувало щодо ОСОБА_1 організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст. 248-6 ЦПК суд, встановивши при розгляді скарги наявність спору про право, який розглядається у порядку позовного провадження, залишає скаргу без розгляду і роз'яснює заявнику його право на пред'явлення позову на загальних підставах.

З врахуванням того, що суб'єкт оскарження у цій справі не виконував організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків щодо заявника, а спірні правовідносини по виконанню договірних зобов'язань мали розглядатися в порядку позовного провадження суду слід було застосувати правила ч.7 ст. 248-6 ЦПК, що судом зроблено не було. Суд апеляційної інстанції вказаного недоліку не виправив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 7 ст. 3 КАС суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З врахуванням викладеного, ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" не був суб'єктом владних повноважень, якими його наділила держава чи орган місцевого самоврядування або делегували йому ці права.

З огляду на викладене оскаржувані рішення судів прийняті з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ч.1 ст. 228 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин та порушень норм процесуального права оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 9, 157, 210, 211, 222, 228, суд,

Касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2003 року і рішення апеляційного суду Одеської області від 18 травня 2004 року скасувати. Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236- 239 КАС України.