Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого-судді - Бутенка В.І.,

суддів: Лиски Т.О.,

Панченка О.І.,

Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

при секретарі Мацюк Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Ялтинської міської ради про визнання рішення міської ради частково незаконним та про зобов'язання розглянути інші варіанти прокладення дороги, -

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати протиправним рішення Ялтинської міської ради від 26 вересня 2006 року № 58 "Про затвердження Детального плану території центральної частини міста Ялта" в частині, яка передбачає будівництво дороги через присадибну ділянку будинку АДРЕСА_1без згоди землекористувача ОСОБА_1 та зобов'язати Ялтинську міську раду розглянути інші варіанти прокладення дороги, яка з'єднує житловий комплекс "Дарсан-Палас" і вул. Загородну.

Крім того, просила зобов'язати відповідача провести проектування та будівництво дороги у відповідності із законодавством України та діючими державними будівельними нормами.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2007 року позов ОСОБА_1задоволено частково.

Визнано Детальний план території центральної частини міста Ялта, розроблений Ялтинською філією НДІ КримНДІпроект і затверджений рішенням Ялтинської міської ради № 58 від 26 вересня 2006 року в частині транспортного зв'язку вулиць Загородна-Орехова таким що порушує права позивачки.

Зобов'язано відповідні державні органи внести зміни до Детального плану території центральної частини міста Ялта, затвердженого рішенням Ялтинської міської ради № 58 від 26 вересня 2006 року в частині транспортного зв'язку вулиць Загородна-Орехова шляхом виключення існуючого варіанту транспортного зв'язку вулиць Загородна-Орехова.

Зобов'язано відповідні державні органи розглянути інші варіанти плану транспортного зв'язку вулиць Загородна-Орехова в м. Ялта з урахуванням інтересів позивача ОСОБА_1.

Провадження у справі в частині визнання бездіяльності Ялтинського міського голови закрито в зв'язку з відмовою позивачки від цих вимог.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2007 року це рішення суду першої інстанції скасовано і провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційної інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та залишити без змін постанову місцевого суду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи постанову місцевого суду та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний спір не є публічно-правовим, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Однак такий висновок є помилковим і не відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Згідно із п.42 ч.1 ст. 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

З матеріалів справи видно, що позивачка не згодна з детальним планом, затвердженим міською радою, в частині транспортного зв'язку вулиць Загородна - Орєхова, оскільки цей транспортний зв'язок має бути прокладений через її прибудинкову ділянку.

За змістом п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на вказані положення закону і не врахував, що в даному випадку відсутній цивільний спір між позивачкою та Ялтинською міською радою чи іншою особою, в зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом були допущені порушення норм процесуального права, які призвели до ухвалення ним незаконного рішення.

З огляду на наведене, оскаржене судове рішення відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргуОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_1, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2007 року скасувати.

Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.