Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Харченка В.В.

суддів: Гончар Л.Я.

Васильченко Н.В.

Чалого С.Я.

Шкляр Л.Т.

при секретарі: Мерзлому Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу військових частин А 2398, А 2320 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 12 грудня 2006 року у справі за позовом військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу військових частин А 2398, А 2320 до Сімферопольської міської ради, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Комітету по управлінню земельними ресурсами, ОСОБА_1, треті особи - садово-городнє товариство "Піонер", квартирно-експлуатаційна частина Сімферопольського району про визнання недійсним рішення Сімферопольської міської ради № 2305 від 26 грудня 2003 року про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку і про повернення земельної ділянки,-

У лютому 2006 року військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу військових частин А 2398, А 2320 звернувся до суду з позовом до Сімферопольської міської ради, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Комітету по управлінню земельними ресурсами, ОСОБА_1, треті особи - садово-городнє товариство "Піонер", квартирно-експлуатаціна частина Сімферопольського району, про визнання недійсним рішення Сімферопольської міської ради № 2305 від 26 грудня 2003 року про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку і про повернення земельної ділянки.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 12 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу військових частин А 2398, А 2320 відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій військовий прокурор Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу військових частин А 2398, А 2320 в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 12 грудня 2006 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №48-р від 09 лютого І993 року про надання земельної площі під садово - городні ділянки, на підставі рішення командуючого військами Одеського Військового Округу генерала - полковника ОСОБА_2, згоди Київської районної Ради народних депутатів м. Сімферополя від 25 січня 1993 року, виконавчий комітет міської Ради народних депутатів дозволяє виділити 0, 18 га земельної площі під садово-городні ділянки ветеранам ВВВ, у тому числі і полковнику запасу ОСОБА_1, на території військової частини 44430 ( на теперішній час А 2398).

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №2305 від 26 грудня 2003 року внесена пропозиція сесії Сімферопольської міської Ради про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку, площею 0, 0600 га, додану до території садово - городнього товариства "Пенсіонер", для ведення садівництва та приєднання даної земельної ділянки до земель садово-огороднього товариства "Пенсіонер".

Рішенням Сімферопольської міської Ради №256 від 18 лютого 2004 року ОСОБА_1 передана у приватну власність земельна ділянка 0, 0600 га, додана до території садово-городнього товариства "Пенсіонер", для ведення садівництва і приєднана до території садово-городнього товариства "Пенсіонер".

На підставі Рішення Сімферопольської міської Ради №256 від 18 лютого 2004 року ОСОБА_1 отримав Державний Акт на право приватної власності на земельну ділянку серії КМ №059708 від 12 липня 2004 року.

Згідно до Архівної виписки з Рішення №634 Сімферопольського міського виконавчого комітету від 23 грудня 1969 року, земельна ділянка фактичного користування, розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 7,05 га була закріплена за квартирно - експлуатаційною частиною Сімферопольського району.

Відповідно до ст. 77 Земельного Кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово - навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Згідно до ст. 84 Земельного Кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально - культурного. виробничого та житлового призначення. Відповідно до ч. 5 ст. 84 Земельного Кодексу України передбачені підстави набуття державою права власності, а саме у разі: відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб: придбання за договором купівлі - продажу, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; прийняття спадщини: передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами: конфіскації земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка у складі земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 7,05 га була передана у користування та закріплена за квартирно-експлуатаційною частиною Сімферопольського району.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 площею 7.05 га. є територіальна громада у особі Сімферопольської міської Ради.

Згідно до п. 10 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України (2768-14) , рішення про розмежування земель державної і комунальної власності в межах населених пунктів приймають відповідні сільські, селищні, міські ради за погодженням з органами виконавчої влади, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п.12 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України (2768-14) , до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З огляду на вищезазначені положення законодавства України, колегія суддів вважає, що до проведення розмежування розпорядження землями державної власності, розташованими у межах населених пунктів, здійснюють не держанні органи, а органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські ради.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, що наведені в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу військових частин А 2398, А 2320 залишити без задоволення, а постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 12 жовтня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 12 грудня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.