Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Сіроша М.В.

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Фадєєвої Н.М., Чалого С.Я.

при секретарі: Капустинському М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року у справі №А25/371-06 за позовом ТОВ "Полістар" до Комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради та комунального підприємства "Комзем" Дніпропетровської міської ради про зобов’язання вчинити дії, -

ТОВ "Полістар" звернулось до суду з позовом до Комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради та комунального підприємства "Комзем" Дніпропетровської міської ради про покладення на Комітет земельних відносин Дніпропетровської міської ради зобов’язання підготувати проект рішення щодо узгодження місця розміщення складських приміщень по збереженню виробів з пінополістиролу по вул. Героїв Сталінграду в районі будинку №180 у м. Дніпропетровську та направити його до Дніпропетровської міської ради для подальшого розгляду і прийняття рішення про надання позивачеві в оренду зазначеної земельної ділянки.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ "Полістар" підготувало всі необхідні документи для вирішення питання про надання в оренду земельної ділянки для розміщення складських приміщень, однак отримав від відповідачів листи з пропозицією прийняти участь в аукціоні, що на його думку, суперечить вимогам ст.ст. 93, 124, 134 Земельного кодексу України та ст.. 6 Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2006 року позов ТОВ "Полістар" до Комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради – задоволено. В задоволенні позову до КП "Комзем" - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року, постанова суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В касаційній скарзі ТОВ "Полістар" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та залишити в силі постанову суду першої інстанцій, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно п.1 ч.1ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, тому касаційна скарга інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до Дніпропетровської міської ради із заявою від 24.03.2005р. №48 про надання у користування земельної ділянки під будівництво підприємства по виготовленню виробів з пінополістиролу по вул. Героїв Сталінграду в районі будинку №180 у м. Дніпропетровську та з заявою від 23.08.2005р. №76 про зміну призначення спірної земельної ділянки, а саме про її відведення під будівництво складських приміщень для виробів з пінополістиролу.

Комітет земельних відносин Дніпропетровської міської ради листом від 11.09.2006р. №7/4-1094 повідомив позивача про те, що рішеннями міської ради від 18.06.2003р. №29/10 "Про порядок продажу земельних ділянок, вільних від забудови, та права на оренду земельних ділянок у місті" та від 25.01.2006р. №3/33 "Про міський бюджет на 2006 рік" здійснюється підготовка спірної земельної ділянки для аукціону з продажу у власність або продажу права оренди, та запропоновано позивачу взяти участь в аукціоні.

Згідно ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах.

В рішенні 23-ї сесії 4-ого скликання Дніпропетровської міської ради від 25.01.2006р. №3/33 "Про міський бюджет на 2006 рік" зазначено, що виконком ради може надавати на розгляд міськради пропозиції щодо виді­лення земельних ділянок для використання їх в комерційних цілях виключно шляхом про­дажу права оренди з аукціону (а.с.26).

Комітет створено рішенням міської ради від 24.12.2004р. за №22/23, а тому Комітет земельних відносин Дніпропетровської міської ради, у відповідності до ст. 54 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є вико­навчим органом міської ради, в зв'язку з чим Комітет повинен діяти у відповідності до за­вдань і доручень міськради та в межах повноважень, визначених Положенням про комітет земельних відносин, затвердженого рішенням ради №64/34 від 1.03.2006р. Чинним зако­нодавством Комітету земельних відносин Дніпропетровської міської ради не надано право вирішувати чи відповідають вимогам закону рішення міської ради, оскільки у відповідності до приписів ст. 124 Конституції України таке право належить виключно суду.

Отже, даючи відповідь з пропозицією прийняти участь в аукціоні Комітет земельних відносин Дніпропетровської міської ради діяв в межах своїх повноважень, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полістар" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.