Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана I.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 14 травня 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії МРЕВ УДАI УМВС України в Миколаївській області на відмову у перереєстрації автомобіля, -

встановила:

В липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій вказував, що в березні 2002 року було викрадено належний йому на праві користування та розпорядження автомобіль "Audі-80". У квітні 2002 року автомобіль було знайдено, але при цьому виявлено відсутність номера кузова, який був видалений шляхом спилювання.

У зв'язку з цим заявник звернувся до начальника Миколаївського МРЕВ ВДАI України в Миколаївській області із заявою про внесення змін у реєстраційні документи на вказаний автомобіль, на що 21.06.2003 року отримав відмову з посиланням на п.14 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року (1388-98-п) (далі - Правила).

Вважав вказані дії неправомірними та просив суд визнати їх такими, зобов'язавши суб'єкта оскарження внести зміни у реєстраційні документи на автомобіль.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2004 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено та зобов'язано суб'єкта оскарження здійснити перереєстрацію належного скаржнику автомобіля із занесенням змін в реєстраційні документи.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 14 травня 2004 року задоволено апеляційну скаргу МРЕВ УДАI УМВС України в Миколаївській області та скасовано рішення суду першої інстанції. Постановлено нове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 (1501-06) року в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення апеляційної судової інстанції та залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва.

Листом Верховного Суду України від 28.09.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України (2747-15) , підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 14 Правил не заборонено внесення змін в реєстраційні документи у зв'язку з підробкою ідентифікаційних номерів автомобіля, який було викрадено.

Проте даний висновок не відповідає вимогам чинного на момент розгляду справи законодавства виходячи з наступного.

Нормами Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про власність" (697-12) (чинного на момент розгляду справи) закріплені гарантії недоторканності приватної власності.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 41 Конституції України (254к/96-ВР) , право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктом 6 статті 4 Закону України "Про власність" (697-12) діяльність власника може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законодавчими актами України.

Такі обмеження діяльності транспортних засобів, враховуючи специфіку експлуатації автомобіля, як джерела підвищеної небезпеки і водночас об'єкта права власності, встановлені Законом України "Про дорожній рух" (3353-12) , Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок та Правилами дорожнього руху.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про дорожній рух" (3353-12) , державна реєстрація і облік транспортних засобів здійснюється органом Державної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог пункту 14 Правил, не приймаються до реєстрації та перереєстрації транспортні засоби, ідентифікаційні номери вузлів і агрегатів яких знищено або перероблено.

Згідно з пунктом 31.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (1306-2001-п) , експлуатацію таких транспортних засобів заборонено.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України (2747-15) підстави для його обов'язкового скасування.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду Миколаївської області від 14 травня 2004 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .