ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
Iменем України
|
25 червня 2008 року м. Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.I.,
Суддів - Весельської Т.Ф.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
Чумаченко Т.А.,
при секретареві - Сидорович О. В.,
провівши у відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Гусятингаз" до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Гусятингаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2006 року відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації "Гусятингаз" (далі - ВАТ з газопостачання та газифікації "Гусятингаз") звернулося до Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (далі - Гусятинської МДПI Тернопільської області) з позовом про визнання недійсним рішення від 27 липня 2005 року № 0000412301/0, яким визначено податкове зобов'язання зі сплати частини прибутку від господарської діяльності до загального фонду Державного бюджету України в сумі 10700 гривень 86 копійок та штрафні санкції в сумі 5350 гривень, а всього - 16050 гривень
В обгрунтування позовних вимог вказував, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту документальної перевірки від 26 липня 2005 року № 60-23/21135371 з питання відрахування ВАТ з газопостачання та газифікації "Гусятингаз" до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 2004 рік, складеного Густинською МДПI Тернопільської області, яким виявлено порушення статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15)
, а саме: неперерахування до бюджету частини прибутку акціонерним товариством, в статутному фонді якого державі належать частки (акції, паї).
Позовні вимоги мотивовані тим, що в статутному фонді ВАТ з газопостачання та газифікації "Гусятингаз" відсутня частка держави, а тому він не є платником нарахованого йому платежу; виплата прибутку (дивідендів) товариства належить до виключної компетенції загальних зборів, не контролюючого органу.
Постановою Господарського суду Тернопільської області від 7 квітня 2006 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року постанову Господарського суду Тернопільської області від 7 квітня 2006 року скасовано та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
У поданій касаційній скарзі ВАТ з газопостачання та газифікації "Гусятингаз", з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" 15 червня 1993 року № 210/93 (210/93)
та рішення Державного комітету України по нафті і газу від 31 травня 1994 року, шляхом перетворення Державного підприємства газопостачання та газифікації "Гусятингаз" утворено ВАТ з газопостачання та газифікації "Гусятингаз".
Відповідно до Указу Президента України від 25 лютого 1998 року № 151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" (151/98)
, з метою сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей економіки України, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, повнішого задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах, заснована Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на базі 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, створених шляхом перетворення підприємств нафтогазового комплексу, що не підлягають приватизації, а також пакетів акцій відкритих акціонерних товариств нафтогазового комплексу, які відповідно до чинного законодавства залишені у державній власності. Цим же Указом Кабінет Міністрів України зобов'язано здійснити заходи щодо створення НАК "Нафтогаз України", зокрема, визначити разом з Фондом державного майна перелік відкритих акціонерних товариств нафтогазового комплексу, пакети акцій яких залишені у державній власності і підлягають передачі до статутного фонду Компанії.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 25 травня 1998 року № 747 (747-98-п)
встановлено, що статутний фонд Компанії формується шляхом передачі до нього, зокрема, пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови, а пунктом 8 цієї ж постанови Фонд державного майна зобов'язано в двомісячний термін передати до статутного фонду Компанії акції, залишені у державній власності вказаних відкритих акціонерних товариств, серед яких - ВАТ з газопостачання та газифікації "Гусятингаз", Тернопільська область.
Статтею 4 Бюджетного кодексу України (2542-14)
встановлено, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, Конституція України (254к/96-ВР)
, цей Кодекс, закон про Державний бюджет України, інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України.
Згідно зі статтею 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15)
передбачено, що господарські організації, зокрема, акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку і нормативу відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році" від 30 березня 2004 року № 405 (405-2004-п)
.
Зазначеним Порядком і нормативом передбачено, що господарські товариства та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відрахування частини прибутку (доходу) у розмірі 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).
Визначена відповідно до цих Порядку і нормативу частина прибутку (доходу) сплачується у строки, які встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства.
Iнформацію щодо нарахування та сплати частини прибутку (доходу) відповідно до цих Порядку і нормативу господарські організації подають центральним та місцевим органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать або які здійснюють функції з управління частками (акціями, паями), що належать державі у їх статутному фонді, та відображають у декларації з податку на прибуток.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що ВАТ з газопостачання та газифікації "Гусятингаз" є господарським товариством, 32,38 % акцій якого належить державі, а тому зобов'язане відраховувати до Державного бюджету України частину чистого прибутку, відповідно до вимог статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15)
.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки апеляційний суд всебічно і повно встановив усі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясував справжні права та обов'язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосував норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини, та ухвалив законне й обгрунтоване рішення.
Доводи касаційної скарги про те, що в статутному фонді ВАТ з газопостачання та газифікації "Гусятингаз" відсутня частка держави висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, оскільки, як вбачається зі Статуту Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (747-98-п)
, вона є державним акціонерним товариством відкритого типу, її засновником є держава в особі Кабінету Міністрів України. З довідки ж ТОВ "Розрахунково-кліринго-консалтингової компанії "АВС-РЕЄСТР" № 317 від 07 лютого 2006 року, наявної в матеріалах справи (а. с. 16), вбачається і цього не заперечує позивач, що в його статутному фонді 32,38 % акцій належить НАК "Нафтогаз України".
Наведені обставини дають суду касаційної інстанції право, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України (2747-15)
залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Гусятингаз" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
.
|
Головуючий, суддя М. I. Смокович
Судді Т. Ф. Весельська
С. А. Горбатюк
О. В. Мироненко
Т. А. Чумаченко
|
|