Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Бутенка В. І.

суддів: Лиски Т.О., Панченка О.І., Сороки М.О., Штульмана І. В.,-

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про визнання права на перерахунок розміру пенсії і про примусове виконання обов'язку в натурі, за касаційною скаргоюОСОБА_2, - представника позивача ОСОБА_1, на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 27 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 23 травня 2006 року,-

У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату, посилаючись на те, що у 1997 році його було звільнено з дійсної служби у Збройних Силах та призначено пенсію. Просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру призначеної пенсії з урахуванням надбавок, передбачених Указами Президента України №847 від 14.07.1999р. (847/99) , №173 від 23.02.2002р. (173/2002) , №389 від 05.05.2003р. (389/2003) та наказом Міністра Оборони України №75 від 05.03.2001р. (z0251-01) з тих підстав, що вони неправомірно були не враховані при визначенні розміру його пенсії та виплатити йому заборгованість з пенсії. Позивач ОСОБА_1. вважає, що відповідач в період з 01.09.1999р. неправильно нарахував йому пенсію, оскільки не був проведений передбачений ч.3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 27.03.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.05.2006р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2, - представника позивача ОСОБА_1., подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.2008р. касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.3 ст.43 вищевказаного Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством. Сам Закон не встановлює будь-яких обмежень щодо розміру пенсії, а відносить це питання на вирішення Кабінету Міністрів України.

Згідно п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). При цьому розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі.

З наведених обставин слідує, що вказані позивачем надбавки відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували її під час проходження служби і звільнені після її запровадження. Під час проходження служби позивач вказаних надбавок не отримував, оскільки звільнений до їх запровадження, а тому дія вищевказаних нормативних актів на нього не поширюється. Зазначена позивачем премія законодавством не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям і також не враховується при нарахуванні пенсії чи проведенні перерахунку її розміру.

При перевірці доводів позивача встановлено, що ОСОБА_1. - військовий пенсіонер, який прослужив 29 років у Збройних Силах та звільнений у запас в 1997 році. Перед звільненням позивачу виплачувалися наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років. З 08.11.1997р. позивачу була призначена пенсія з розрахунку наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років.

Законодавство з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005р., не передбачало можливості перерахунку раніше призначених пенсій, а Закон України від 15.06.2004р. "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який вступив в законну силу з 01.01.2005р., зворотної дії в часі не має, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01.01.2005р., задоволенню не підлягають.

З врахуванням того, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України ці рішення підлягають залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2, - представника позивача ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду міста Одеси від 27 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 123 травня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.