Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Ліщинського А.М.,

суддів: Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Західного оперативного командування на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Штабу Західного оперативного командування про стягнення грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення,-

17 жовтня 2007 року позивач звернувся з позовом до місцевого суду про стягнення грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року по 16 березня 2005 року у розмірі 26 224 грн. 74 коп. .

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2007 року позов задоволено, стягнуто з Штабу Західного оперативного командування в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість продовольчого забезпечення, а саме за період з 11.03.2000 року по 16.03.2005 року грошову компенсацію вартості набору продуктів харчування з урахуванням середніх регіональних цін на продукти харчування, щомісячного індексу інфляції в Україні на загальну суму 26224,74 (двадцять шість тисячі двісті двадцять чотири гривень сімдесят чотири копійок) по КЕКВ 1112 "Грошове забезпечення"..

Відповідач по справі постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2007 року, та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування покликається на те, що право позивача на отримання продовольчого пайка або грошової компенсації замість нього гарантоване ст. 16 Закону України "Про збройні Сили України". Так, вказана стаття Закону визначає, що військовослужбовці мають право на відповідні види забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України. Норма, за якою забезпечувались продовольчим пайком офіцери ЗС України (норма 7) була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.96 №316 "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, військовослужбовців та осіб рядового складу Міністерства внутрішніх справ" (316-96-п) , і діяла до виходу постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. №426 (426-2002-п) "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань", яка дію постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.96р. №316 (316-96-п) припинила та в той же час власних норм щодо забезпечення офіцерів продовольчим пайком не містить.

У ході апеляційного розгляду представник позивача ОСОБА_2. вимоги апеляційної скарги не визнав, надав пояснення у обґрунтування позовних вимог, які просить задовольнити, відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як встановлено судом та перевірено матеріалами справи, що позивач проходив військову службу у військовій прокуратурі Західного регіону України та перебуває на речовому та продовольчому забезпечені у Штабі Західного оперативного командування. Згідно наказу військового прокурора військової прокуратури Західного регіону України №33 від 16.03.2005 року позивача було виключено із списків особового складу у зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я.

Відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про Збройні сили України" держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців та осіб, звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовців отримують за рахунок держави грошове забезпечення, речове майно чи продовольчі пайки, чи за їх бажанням, грошову компенсацію. Згідно ч. 4 ст. 9 вказаного Закону порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців і компенсації замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнту грошових доходів.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що дія норми ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2012 від 20 грудня 1991 року, якою передбачалося право військовослужбовців на одержання за рахунок держави продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них, у спірний період була призупинена ст. 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" №1459-ІІІ від 17 лютого 2000 року.

Враховуючи те, що означена норма закону є чинною та не була предметом розгляду Конституційного Суду України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення компенсації взамін продовольчих пайків за 2000 - 2005 роки.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи..

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу управління Західного оперативного командування - задовольнити, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 грудня 2007 року по справі № 2-а-382/07 - скасувати та винести нову, якою в позові ОСОБА_1 до Штабу Західного оперативного командування про стягнення грошової компенсації за не отримане продовольче забезпечення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.