К-22222/07 Про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - 25.06.2008 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 02.07.2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

У червні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УМВС України в Луганській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 02.07.2007 р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007 р. вказане судове рішення залишено без змін.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач з 01.09.1993 р. по 17.05.2005 р. працював в органах внутрішніх справ. Перед звільненням обіймав посаду дільничного інспектора міліції ВДІМ Краснодонського РВ УМВС України. Наказом начальника УМВС України в Луганській області від 17.05.2005 р. № 175 о/к його звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом "д" статті 64 (через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ. Підставою видання наказу є висновки атестаційної комісії від 01.04.2005 р.

Відповідно до 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

Згідно абзацу 2 пункту 1.4 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України № 148 (z0225-01) від 23.02.2001 р., у виняткових випадках Міністр внутрішніх справ України може оголошувати атестування для всього особового складу, незалежно від строку попереднього атестування, і згідно наказу МВС України від 19.02.2005 р. № 115 о/с "Про проведення позачергового атестування особового складу органів внутрішніх справ України" така атестація була призначена та проведена.

Суди вірно зазначають, що атестаційною комісією під час атестування позивача було прийнято до уваги те, що ОСОБА_1 неодноразово заслуховувався на зборах старшого начальницького складу Красно донського РВ УМВС України в Луганській області, притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, був охарактеризований як такий, що працює непродуктивно, потребує постійного контролю з боку керівництва, має низькі показники діяльності з розкриття злочинів на адміністративній дільниці. З результатами атестації позивач був ознайомлений, про що зробив запис в атестаційному листі від 01.04.2005 р. "згоден" та підписав його.

Колегія суддів погоджується з висновком судів, що звільнення ОСОБА_1 було правильно проведено за результатами атестації через порушення ним присяги в частині недотримання чинного законодавства України, безвідповідального виконання свого службового обов'язку за пунктом "д" статті 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ через службову невідповідність, і вважає, що суди обґрунтовано відмовили в задоволенні його позовних вимог.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно. Встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу підстав не має, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 02.07.2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - без змін.