Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Шипуліної Т.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі: Меньшиковій О.Я.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: Малахової Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова на постанову Господарського суду Харківської області від 25.09.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2006

у справі №АС-27/586-06

за позовом ТОВ "Євро-сервіс +"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

про визнання нечинним повідомлення-рішення, -

Постановою Господарського суду Харківської області від 25.09.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2006, позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м.Харкова від 18.08.2006 №0000152305/0, №0004141503/0 та повідомлення-рішення від 31.08.2006 №0004361503/0.

Судові рішення мотивовані тим, що у позивача виникло право на отримання бюджетного відшкодування за березень-липень 2006, оскільки на нього обмеження підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не поширюються.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач заперечень на касаційну скаргу не надав, представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений за адресою наявною в матеріалах справи. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем були здійснені перевірки достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування за періоди березень, квітень, травень, червень, липень 2006 року, за наслідками яких складені акти виїзної позапланової перевірки №2318/23-32439502 від 08.08.2006 та невиїзної документальної перевірки № 2540/15-221 від 30.08.2006.

Зазначеними актами виявлено порушення позивачем пп. "а" пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв’язку з чим заявлені до відшкодування на розрахунковий рахунок в установі банку суми податку на додану вартість є непідтвердженими, та прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.08.2006 №0000152305/0, №0004141503/0 та від 31.08.2006 №0004361503/0.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Євро-сервіс+" пройшло процедуру державної реєстрації, значиться в ЄДРПОУ під кодом 32439502, набуло статусу юридичної особи, перебуває на обліку у ДПІ у Київському районі м.Харкова з 25.01.2005, та є платником податку на додану вартість з 18.10.2005.

Згідно з актом перевірки №2318/23-32439502 від 08.08.2006 причиною виникнення від’ємного значення з податку на додану вартість є придбання позивачем товарно-матеріальних послуг на митній території України у зв’язку з спорудженням (будівництвом) основних фондів.

Відповідно до пп. "а" пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за березень-липень 2006 року, оскільки таке відшкодування виникло у зв’язку з нарахуванням податкового кредиту внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів.

При цьому судами правильно застосовано приписи пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" враховуючи наявність актів перевірки правильності оподаткування аналогічних господарських операцій позивача оформлених актами №562/23-504/32439502 від 06.03.2006 за період грудень 2005 року та №1218/23-32439502 від 11.05.2006 за період січень-лютий 2006 року, якими повністю підтверджено право позивача на відшкодування на розрахунковий рахунок сум від’ємного значення податку на додану вартість, що виникло у зв’язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей та послуг на митній території України для спорудження (будівництва) основних фондів, а також повне відшкодування на розрахунковий рахунок ТОВ "Євро-сервіс+" суми ПДВ за грудень 2005 року в розмірі 58205 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків оскаржених судових рішень.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, прийняли правильні рішення, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Харківської області від 25.09.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.