А Про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання - 28.04.2009 Прийняття

У серпні 2007 року Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг звернулось і з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг (далі ВВД ФСС НВВПЗ в м. Кривому Розі), в якому просило відповідно до порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання" зобов'язати відповідача .вчинити дії по підписанню акту звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомогу на поховання за період з 01.02.07р. по 30.06.07р. та надалі вчиняти дії по підписанню акту звірки по особовим справам потерпілих, яким управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та визнати заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі по виплачених пенсіях ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за період з 01.02.07р. по 30.06.07р. в сумі 2744,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та втраті годувальника у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Відповідач проти позову заперечує, в позові просить відмовити посилаючись на те, що позовні вимоги суперечать чинному законодавству, а також Постанові Верховного Суду України від 20.03.07р. по справі №21-1087во06.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.07 року в задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку, на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (надалі - Порядок) визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника.

Отже, вирішення спорів щодо відшкодування витрат повинно здійснюватись на централізованому рівні.

Згідно ст.34 п.8, п.9 "Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Виходячи з викладеного та за відсутності доказів зв'язку смерті пенсіонера з страховим випадком, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування свої вимог, апелянт зазначив наступне.

Пункт 6 Порядку визначає, що головні управління Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" затверджено постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 р. № 5-4/4 та зареєстровано в Мінюсті України 16.05.2003 р. за № 376/7697 (z0376-03) .

Не включення сум витрат, здійснених органом Пенсійного фонду України на пенсійне забезпечення громадян, до акту щомісячної звірки, унеможливлює відшкодування цих витрат Пенсійному фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідач заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи зазначені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову господарського суду скасувати.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем щомісячно до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в М.Павлоград подавалися списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (до яких увійшли і громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2).

У зв'язку з тим, що пенсіонерів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 виключено із списків і спільного акту звірки загальна сума невідшкодованих витрат управління Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій зазначеним особам склала 2744,05 грн., що підтверджується даними довідок управління.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України (далі - Закон №1105).

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Згідно ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Обов'язок по відшкодуванню такої шкоди відповідно до ст. 21 Закону №1105 покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Частиною 2 п.5 ст. 24 Закону №1105 встановлено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Як свідчать матеріали справи, зокрема акти про нещасний випадок на виробництві громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, одержали каліцтво, на території колишнього СРСР, внаслідок чого їм було призначено пенсію по інвалідності.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону.

При цьому право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Отже, витрати по виплаті пенсій цим громадянам, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню Фондом страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Нормативним актом, який визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, є Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 N 5-4/4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за №376/7697 (z0376-03) (далі Порядок).

Відповідно до п. 5 Порядку витрати, що підлягають відшкодуванню, підлягають включенню до акту щомісячної звірки витрат, який складається органами Пенсійного фонду та органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на місцях. Зазначений порядок є чинним, не суперечить діючому законодавству та встановлює механізм реалізації норм ч. 2 ст. 24 Закону №1105.

В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5 Порядку). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду страхування від нещасних випадків (пункт 6 Порядку). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7 Порядку).

Функція відповідача у правовідносинах, що склалися між страхувальниками, передбачає виключно його участь у здійсненні звірки та належному ( у відповідності до чинного законодавства) визначенні сум витрат, що підлягають відшкодуванню, та включенню їх до актів звірки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі вчинити дії по підписанню акту звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким управлінням Пенсійного фонду України в Криворізькому районі виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомогу на поховання за період з 01.02.07 по 30.06.07 є обґрунтованими та правомірними.

Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача і надалі включати витрати по виплаті пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до акту щомісячної звірки витрат відповідно до Порядку, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Ч. 3 названої статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Про можливість оскарження актів чи дій, які, на думку позивача, можуть виникнути в майбутньому, у КАС України (2747-15) не йдеться, оскільки будь-яка дія чи рішення суб'єкта владних повноважень повинно оцінюватись судом, виходячи з норм права, що діють під час вчинення такої дії або прийняття акту (рішення). Рішення щодо дій, які, як гадає суд, сторони можуть вчинити у майбутньому, фактично є рішенням під умовою, що не відповідає загальним принципам процесуального права.

Крім того, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, системний аналіз названих норм дає підстави вважати, що особа може звернутися до адміністративного суду в разі, якщо має місце порушення її прав та законних інтересів. Право на звернення до суду з вимогами щодо усунення правопорушень, які, на думку особи, можуть виникнути у майбутньому внаслідок протиправної поведінки, яку припускає позивач з боку інших осіб, діючим законодавством не передбачено.

Колегія суддів також вважає, що не підлягають задоволенню вимоги про включення до акту звірки витрат, пов'язаних із виплатами, що здійснені у зв'язку із смертю гр. ОСОБА_5

У відповідності до підпункту "з" пункту 1.1 розділу 1 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, який затверджено наказом Міністерство охорони здоров'я України від 22.11.1995 року № 212 (z0136-96) , на МСЕК покладено обов'язок встановлення причинного зв'язку смерті інвалідів з наслідками раніше отриманого каліцтва чи професійним захворюванням.

У відповідності до п. 1.8. вищезазначеного Порядку на запит підприємства, установи, організації МСЕК на підставі даних медекспертної справи, довідки про причину смерті або даних патолого-анатомічного розтину видають висновки про причинний зв'язок смерті інваліда з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва чи професійного захворювання.

На підставі довідок МСЕК, що смерть наступила внаслідок раніше отриманого каліцтва або профзахворювання, відділення ФСНВ проводить відшкодування виплачених пенсій на поховання потерпілого Пенсійному фонду.

У випадку з ОСОБА_5управління Пенсійного фонду в Криворізькому районі не надало відділенню ФСНВ такої довідки.

У відповідності до акта форми Н-1 від серпня 1995 року про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_5, він отримав травму правої кіцевості в 1995р. В матеріалах справи є довідка Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про смерть ОСОБА_5, де зазначено, що смерть останнього настала 12.03.07р. Доказів, які б свідчили про зв'язок смерті з нещасним випадком на виробництві матеріали справи не містять. За таких обставин право Пенсійного фонду на отримання відшкодування не можна вважати доведеним, виходячи з такого.

" Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) " від 14.01.1998 р. Н16/98-ВР (далі - Основи), визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні. Законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 4 Основ встановлені наступні види загальнообов'язкового державного соціального страхування залежно від страхового випадку:

1. пенсійне страхування;

2. страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

1. 2) медичне страхування;

2. 3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

3. 4) страхування на випадок безробіття;

4. 5) інші види страхування, передбачені законами України.

Відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ.

Відповідно до статті 25 Основ, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються, зокрема такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

1) за пенсійним страхуванням: - допомога на поховання пенсіонерів;

3) за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими похованням: - допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

1. 4) за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання: - допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

1. 5) за страхуванням від безробіття: - допомога на поховання безробітного.

Таким чином, за кожним видом соціального страхування, крім медичного, передбачено надання допомоги на поховання, за певних умов, які виходять із виду страхування, тобто прямо пов'язані із страховим випадком, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та (або) соціальних послуг.

Соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, визначені у статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. N 1105-XIV, відповідно до якої у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові

внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які

перебували на його утриманні: ...б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної

працездатності або смерті потерпілого;

2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних

послуг відповідно до місцевих умов.

Страховим випадком у даному випадку є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 вказаного Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.

Відповідно до частини 8 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. N 1105-ХІУ, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини восьмої статті 34 вказаного Закону, Кабінет Міністрів України 11.07.2001 р. постановою N 826 (826-2001-п) затвердив "Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", у пункті 2 якого зазначено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" N 13 від 06.03.2006 р. (v0013583-06) встановлено, що витрати на поховання проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

При цьому зазначено, що якщо сім'я потерпілого отримує допомогу на поховання відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , то сума витрат на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підлягає відшкодуванню Фондом, зменшується на суму цієї допомоги на підставі довідки органу Пенсійного фонду України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що одним з видів соціальних послуг та матеріального забезпечення за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - є допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що виключає обов'язок відповідача включати до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суму, пов'язану із втратами на поховання громадянина ОСОБА_5

Виходячи з викладеного, позовні вимоги та апеляційна скарга підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову - скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2007 р. - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг включити до акту звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання суму витрат 2590,39 грн. (дві тисячі сімсот сорок чотири гривні п'ять копійок), що складає витрати на виплату пенсій громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, понесені Пенсійним фондом України в період з 01 лютого 2007 р. по 30 червня 2007 р.