Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Ілюхіної Г.П.,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.

за участю представників сторін:

Прокурор Залізничного району м.Сімферополя, не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив-,

представник позивача, Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС"- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя Чонгова С.І. ) від 04.11.08 по справі № 22-а-2263/08

за позовом Прокурора Залізничного району м.Сімферополя (вул. К.Лібкнехта 2-а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

в інтересах Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим (вул. ім. газети "Кримська правда " 61,м.Сімферополь,95700)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" (вул. Барикадна 70 а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про стягнення 1700,00 грн.,-

Прокурор Залізничного району м. Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" про стягнення з відповідача штрафу у сумі 1700,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в результаті перевірки відповідача щодо дотримання законодавства про рекламу в сфері захисту прав споживачів був накладений штраф у розмірі 1700,00 грн. На час подання позову до суду першої інстанції відповідач в добровільному порядку не сплатив зазначений штраф. Через це позивач просить стягнути штраф з відповідача.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 р. у справі № 2-21/10137-2007А (№22-а-2236/08) адміністративний позов Прокурора Залізничного району м.Сімферополя в інтересах Головного управління у справах захисту прав споживачів в м. Сімферополі АР Крим задоволений.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" штраф в сумі 1700,00 грн. на користь Державного бюджету України.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХДС" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, обставини, що мають значення для справи не доведені, що відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. Заявник апеляційної скарги вважає, що винним в порушенні ст. 27 Закону України "Про рекламу" є не Товариство з обмеженою відповідальністю "ХДС", а виробник реклами, а саме ФОП Воропай В.М.

В судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляну справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 березня 2007 року в ході проведення перевірки дотримання законодавства про рекламу в сфері захисту прав споживачів виявлені порушення діючого законодавства.

Відповідач розмісти рекламу з порушенням частини першої ст. 16 Закону України "Про рекламу" та пункту 44 Постанови Кабінету Міністрів України № 2607 від 29.12.2003 року "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами" (2067-2003-п) .

Позивачем під час перевірки було встановлено порушення у вигляді відсутності точної та достовірної інформації в рекламі на спеціальній стаціонарній середньогабарітній наземній конструкції з інформацією "Стоматологічна клініка "ХДС стоматологія" першокласне лікування та протезування зубів. Комп'ютерна діагностика, лікування зубів методом мінімальної інвазії, художня реставрація зубів, лікування "складних" зубів, лікування кіст, гранулем без хірургічного втручання, фото відбілювання та протезування, повна гарантія захисту від гепатиту та віч-інфекції вул. Барікадна, 70-а", без вказання номера ліцензії, дати видачі та найменування органу, який видав ліцензію, чим порушена частина четверта ст. 8 Закону України "Про рекламу". (а.с. 3)

Рішенням Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики - Головним управлінням у справах захисту прав споживачів в АР Крим було прийнято рішення № 768-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 24.04.2007 року, яким на відповідача був покладений штраф у розмірі 1700,00 грн., тобто у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. (а.с. 3)

Відповідачем не було сплачено в добровільному порядку накладений на нього штраф, тому прокурор Залізничного району м. Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим з позовом про стягнення вищезазначеного штрафу.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про рекламу" (270/96-ВР) , Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 693 (693-2004-п) .

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Відповідно до частини другої ст. 27 Закону України "Про рекламу" відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до частини четвертої ст. 27 Законом України "Про рекламу" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження реклами.

Відповідно до частини двадцятої Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 693 (693-2004-п) , сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до частини другої Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 693 (693-2004-п) , штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) накладаються у таких розмірах:

п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у:

замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

наданні виробнику реклами недостовірної інформації, необхідної для її виготовлення;

замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ними самостійно;

п'ятикратної вартості виготовлення реклами - на виробників реклами, винних у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення;

чотирикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку її розповсюдження та розміщення;

сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення позову.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХДС" постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 р. у справі № 2-21/10137-2007А - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 листопада 2008 р. у справі № 2-21/10137-2007А - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.