ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2008 року № К-7494/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 р.
та постанову господарського суду Волинської області від 25.12.2006 р.
у справі № 2/108-72А господарського суду Волинської області
за заявою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Волинської області від 25.12.2006 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 р., заяву Луцької ОДПІ задоволено та застосовано до СПД ФО ОСОБА_1 арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках строком на 96 годин з моменту винесення постанови господарським судом.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, СПД ФО ОСОБА_1 оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Луцької ОДПІ.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, з огляду на слідуюче.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини справи.
21 вересня 2006 року Управлінням СБУ у Волинській області порушено кримінальну справу № 1324 за фактом незаконного переміщення через митний кордон України в адресу фірми "КН BALTIK WOOD" (Латвія) товару "заготовки дубові обрізані- ламелі (для покриття підлоги) загальною вагою брутто 168000 кг та загальною фактурною вартістю 602234,23 грн., тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 Кримінального кодексу України.
В постанові зазначено, що з наявних документів вбачається, що вказаний вантаж був відправлений СПД ФО ОСОБА_1 (Волинська область, м. Луцьк) в адресу фірми "КН BALTIK WOOD" (Латвія, Ризький район, смт. Абава) у відповідності з умовами контракту № 1 від 10.01.06 року.
Однак, згідно офіційної відповіді Київського обласного управління лісового господарства, сертифікати про походження лісоматеріалів, які були подані на митний контроль і на підставі яких оформлено та проведено експортні операції, містять ознаки підробки, оскільки зазначені документи СПД ФО ОСОБА_1 не видавалися, а були видані іншим суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності Київської області.
Згідно офіційної відповіді з МП "Луцьк" Волинської митниці, митні органи України здійснюють митне оформлення експорту лісо- та пиломатеріалів тільки за умови подання експортером разом з іншими необхідними документами сертифіката про їх походження відповідно до Закону України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" від 08.09.2005 р. № 2860-ІV (2860-15) .
Тобто, в діях невстановлених осіб, які виразились в організації незаконного, з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу як підстави для пропуску товарів через митний кордон підроблених документів, переміщення через митний кордон України товару загальною вагою брутто 168000 кг та загальною фактурною вартістю 602234,23 грн., вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 Кримінального кодексу України.
Постановою від 06.11.2006 р. у вказаній справі начальником 2-го відділення слідчого відділу УСБУ у Волинській області призначено позапланову комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємцем ОСОБА_1 за період з грудня 2004 р. по жовтень 2006 р. під час здійснення фінансово-господарських та зовнішньоекономічних операцій, пов'язаних з придбанням лісоматеріалів, їх транспортуванням, зберіганням, переробкою та експортом, проведення якої доручено ревізорам ДПА у Волинській області.
Відповідно до ч. 13 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Відповідно до п. 9.1 розділу 9 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001 р. № 386 (z0865-01) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 р. за № 865/6056 (z0865-01) , арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків за обставинами, визначеними в розділі 5 цього Порядку, застосовується на підставі відповідного рішення суду.
Пункт 12.1 Порядку передбачає терміни застосування арешту. Арешт (крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку) може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з позицією судів, що відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" працівники ОДПІ мали всі законні підстави для проведення позапланової перевірки відповідача, оскільки діяли на виконання вищевказаної постанови від 06.11.2006 р., мали належним чином оформлені направлення на перевірку, наказ на проведення перевірки, діючі службові посвідчення встановленого зразка.
Оскільки відповідач не допустив перевіряючого для проведення перевірки, то його дії підпадають під ознаки підпункту г) пп. 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181.
Вказані дії відповідача зумовили внесення 20.12.2006 р. начальником Луцького ВПМ подання про застосування адміністративного арешту.
Відповідно до п. 6.4 розділу 6 Порядку за поданням підрозділу податкової міліції рішення про застосування арешту активів платника податків повинно бути прийнято в строк не пізніше 24-ї години робочого дня, наступного за днем надходження (реєстрації) такого подання до податкового органу.
21.12.2006 р. о 9-00 год. заступником начальника Луцької ОДПІ прийнято рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку відповідача.
Відповідно до пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України № 2181 арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутись до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Підпунктом 9.3.9 п. 9.3 ст. 9 Закону України № 2181 передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
Таким чином, судова колегія знаходить обґрунтованим висновок судів про необхідність задоволення заяви Луцької ОДПІ та застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках СПД ФО ОСОБА_1 строком на 96 год.
В зв'язку з наведеним, підстав для зміни чи скасування судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1відхилити.
Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 р. та постанову господарського суду Волинської області від 25.12.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О. Судді (підпис) Брайко А.І. (підпис) Голубєва Г.К. (підпис) Маринчак Н.Є. (підпис) Федоров М.О.