Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако - 2005"

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року

по справі № 22-а-1444/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако - 2005"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

У вересні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мако-2005" звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000622310/0 від 08.05.2007 року та № 0000622310/1 від 04.06.2007 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток в розмірі 97762,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду 26.11.2007 року позов задоволено та визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення з підстав їх невідповідності вимогам щодо законності та обґрунтованості.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду 26.11.2007 року у даній справі та відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на правомірність висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року, як незаконну та залишити в силі судове рішення окружного адміністративного суду як таке, що прийнято з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Харківською ОДПІ було проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Мако-2005" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.02.06 по 31.12.06, за результатами якої складено акт № 1331/23-34056480 від 28.04.07 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (далі Закон № 334/94), а саме позивачем в III та IV кварталі 2006 р. балансова вартість товарів визначалася в розмірі сум, сплачених постачальнику, без врахування сум транспортно-заготівельних витрат по транспортуванню цих товарів. Зазначені транспортно-заготівельні витрати ТОВ "Мако-2005" обліковує на балансовому рахунку 6852 "Розрахунки з іншими кредиторами" та списує на балансовий рахунок 93 "Витрати на збут" в порушення вимог п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Запаси" затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 р. (z0751-99) (надалі Положення).

Пункт 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлює обов'язок платника податку вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положення ТОВ "Мако-2005" зобов'язане застосовувати його норми при веденні податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Відповідно до п. 8 Положення придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісна (балансова) вартість запасів, що придбані за плату (п. 9 Положення), є собівартістю запасів, яка складається з сум:

- що фактично сплачуються за договором постачальнику,

- суми ввізного мита,

- суми транспортно-заготівельних витрат, які щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць,

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Позивач, в порушення зазначених норм Положення, балансову вартість товарів визначає лише в розмірі сум, сплачених постачальнику. Витрати на транспортування товарів позивач відносить до витрат на збут.

Як обґрунтовано зазначено апеляційним адміністративним судом, з посиланням на ч.3 ст. 263, 264, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, у відносинах збуту є дві сторони, одна сторона (продавець, постачальник) та друга сторона - покупець. Стороною, яка збуває товар є продавець або постачальник. Це означає, що витрати на збут несе продавець або постачальник.

Оскільки донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій проведено по операціям за договорами, в яких ТОВ "Мако-2005" є покупцем, витрати на транспортування товарів від постачальника до складу ТОВ "Мако-2005" не можна вважати витратами на збут, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо порушення позивачем п.п. 2, 8, 9 Положення та п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року у даній справі такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мако - 2005" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2008 року по справі № 22-а-1444/08 залишити без змін.

Справу № 22-а-1444/08 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.