Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Брайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області

на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006

та постанову Господарського судуЗапорізької областівід 18.05.2006

у справі № 18/243/06 АП

за позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж

до Мелітопольської ОДПІ

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про скасування податкового повідомленя-рішеня № 0002282302/0 від 14.07.2005 яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання зі збору за спеціальне користування водними ресурсами у сумі 10009,66 грн., у тому числі основного платежу – 8340,84 грн. та штрафних санкцій – 1668,82 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 03.07.2006 залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 у справі №18/243/06-АП позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Мелітопольська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 та постанову господарського суду Запорізької області від 03.07.2006 по справі №18/243/06-АПі ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні його адміністративного позову мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено,що працівниками Мелітопольської ОДПІпроведено планову виїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та дотримання вимог валютного та іншого законодавства, про що складено акт перевірки № 658/232/05541114 від 12.07.2005. На підставі акту перевірки податковий орган направив позивачу спірне податкове повідомлення – рішення.

З позиції контролюючого органу донарахування збору за спеціальне використання водних ресурсів за період, що перевірявся в сумі 8340,84грн. та штрафних санкцій в сумі 1668,82 грн., пов’язано з тим, що позивач при обрахунку суми збору за спеціальне водокористування за І квартал 2005 року порушив Постанову Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 р. № 44 (44-2005-п) у частині застосовування нормативу збору за спеціальне використання водних ресурсів. Так, підприємство застосовувало з 15 січні 2005 року норматив збору 2,418 коп/куб.м, а необхідно 11,11 коп/куб.м. (відповідно до Постанови КМУ № 836 від 18.05.1999 (836-99-п) із змінами та доповненнями.)

Посилання ДПІ на ту обставину, що згідно з Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , позивач не відноситься до підприємств житлово-комунальної галузі (житлово-комунальних підприємств), не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать матеріалам справи.

Згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 (1875-15) №1875-ІVжитлово-комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

З’ясовано, що позивач є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів згідно "Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту", затвердженого Постановою КМ України № 1494 від 16.08.1999р. (1494-99-п) та Інструкції "Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 01.10.1999 № 231/539/118/219.

Згідно з розділом 2 Статуту Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, предметом його діяльності є виробництво та постачання теплової енергії населенню у вигляді опалення, гарячої води та технологічної пари.

Зазначене підтверджується довідкою Запорізького обласного управління статистики від 10.05.2000р. №24-7/363, в якій вказано, що по видам діяльності визначеним в установчих документах, згідно Загального класифікатора "Галузей народного господарства" (ЗКГНГ), Мелітопольське орендне підприємство, теплових мереж відноситься до галузі невиробничої сфери діяльності "Житлово-комунального господарства код ЗКГНГ – 90000.

Судами попередніх інстанції зроблено вірний висновок, що у відповідності до КЗЕД та ЗКГНГ, а також Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) позивач відноситься до підприємств у галузі невиробничої сфери діяльності "Житлово-комунального господарства".

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 та постанову господарського суду Запорізької області від 03.07.2006 по справі №18/243/06-АП такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 220, 2201 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області відхилити.

Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 11.10.2006 та постанову господарського суду Запорізької області від 03.07.2006 у справі №18/243/06-АП - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 КАС України.

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 24.06.2008р.

З оригіналом згідно