Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

суддів: Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

при секретарі судового засідання Патюк А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Райчинець Р.П.

від відповідача: Наумчук І.В., Куц С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імпекс" на постанову господарського суду Волинської області від 14 грудня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року у справі №05/62-2А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імпекс" до Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання неправомірними дій по нарахуванню податкового боргу, стягнення коштів і продаж інших активів, визнання нечинними податкових вимог,

У жовтні 2005 року товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Імпекс" подано позов до Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання неправомірними дій по нарахуванню податкового боргу в сумі 62481,52 грн., стягнення коштів і продаж інших активів та про визнання нечинними першої податкової вимоги №1/87 від 13.07.2005 р., другої податкової вимоги №2/94/6911 від 15.08.2005 р., рішення №9/6901/24 від 16.08.2005 р. і скасування їх.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що дії податкового органу не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки затримка погашення векселя у встановлений строк відбулася через форс-мажорні обставини, а також відповідачем при розгляді скарг не було враховано абз. 7 ст. 1, п.2 ст. 9 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

Відповідач позов не визнавав, посилаючись на його безпідставність.

Постановою господарського суду Волинської області від 14 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року, в задоволенні позовних вимог про визнання нечинними першої податкової вимоги №1/87 від 13.07.2005 р. та другої податкової вимоги №2/94/6911 від 15.08.2005 р. було відмовлено; в решті вимог – провадження у справі закрито.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "ВВ Імпекс" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи та постановлені з порушенням норм чинного законодавства, та направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Представник позивача вимоги викладені в касаційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представники відповідача подали заперечення на касаційну скаргу, просять на підставі ст. 223 КАСУ залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин та правильність їх юридичної оцінки в оскаржуваному судовому акті, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29 грудня 1976 року № 11 (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Судами, в порушення положень статей 138,159 КАСУ, не надано належної оцінки твердженню ТОВ "ВВ Імпекс" про підставу погашення векселя згідно п.11. ст. 2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах" та не досліджено посилання позивача на погашення векселя у зв’язку з поверненням давальницької сировини, що регулюється п.18 вказаної статті.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова та ухвала у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Імпекс" задовольнити.

Постанову господарського суду Волинської області від 14 грудня 2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2006 року у справі №05/62-2А скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.