Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Горбатюка С.А.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову апеляційного суду Сумської області від 25 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього середовища України, старшого державного інспектора України з охорони навколишнього середовища про скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановила:

В січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначав, що 16 січня 2006 року він отримав постанову старшого державного інспектора України з охорони навколишнього середовища Хоменка М.Ф. від 29 грудня 2005 року про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень за порушення, передбачене ч.1 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) .

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 24.12.2005 року о 8-50 год. перебував у мисливських угіддях Шосткинської райорганізації УТМР (квартал 80 Шосткинського лісництва Шосткинського держлісгоспу) біля с. Макове Шосткинського району Сумської області чим порушив правила полювання, оскільки будучи озброєний мисливською рушницю, мав двох собак мисливської породи без паспортів та допуску на них, а також без відстрільної картки та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання.

Позивач вважав постанову необгрунтованою і незаконною, оскільки не мав на меті полювання, а перебував в угіддях з метою перевірки та попередження незаконної порубки ялинок на закріпленій за ним, як за лісником, території. Зброї, або інших мисливських засобів при ньому не було, а пояснення в протоколі проти себе він написав вимушено під тиском Хоменка М.Ф.

У зв'язку з цим просив суд скасувати постанову від 29 грудня 2005 року про накладання на нього адміністративного стягнення та припинити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23 лютого 2006 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково та скасовано постанову державної екологічної інспекції від 29.12.2005 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

В решті позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Сумської області від 25 квітня 2006 року задоволено апеляційну скаргу старшого державного інспектора України з охорони навколишнього середовища та скасовано рішення суду першої інстанції. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення апеляційного суду скасувати, а постанову Шосткинського міськрайонного суду від 23 лютого 2006 року залишити в силі.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін оскаржене судове рішення.

Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2005 року старшим державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища Хоменком М.Ф. був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, який перебував в мисливських угіддях Шосткинського лісництва Шосткинського держлісгоспу із двома гончаками та мисливською рушницею без дозвільних документів на собак, без відстрільної картки та контрольної картки обліку добутої дичини. В автомобілі позивача було виявлено 5 зібраних рушниць.

В поясненнях, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вказував, що він вийшов на зайця, взяв собак, відстрільну картку купити не встиг, а картку обліку добутої дичини забув вдома.

Проте, оскаржуючи постанову про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 вже посилався на те, що він не збирався полювати, не мав з собою рушниці, а лише попросив ОСОБА_2 підвезти його до лісу, щоб запобігти порубці ялинок. Собаки самі заскочили до авто, а письмові пояснення проти себе в протоколі він дав під тиском з боку інспектора Хоменка М.Ф.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу правопорушення, оскільки він виконував свої посадові обов'язки лісника і діяв в межах наданих законом повноважень.

Критично оцінюючи пояснення ОСОБА_1, надані ним у протоколі, суд першої інстанції виходив з того, що під час складення протоколу той був позбавлений права на захист, а державний інспектор Хоменко В.М., в порушення вимог ст. 256 КпАП України (80731-10) , не зазначив у протоколі свідків, які були на місці події разом з ОСОБА_1 Пояснення свідка ОСОБА_3 суд визнав неприйнятними, оскільки вважав його зацікавленою особою.

Проте, з такими висновками обгрунтовано не погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного.

Посилання позивача на тиск з боку інспектора Хоменка М.Ф. зібраними у справі документами не підтверджується, оскільки усвідомлюючи, як лісник, наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не заявив про протиправні дії щодо примушення до його підписання.

В протоколі під роз'ясненням прав та повідомлення про час і місце розгляду адміністративної справи міститься його підпис, автентичність якого позивач не спростовує.

Крім того, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджується наявними в справі доказами, зокрема, пояснювальною запискою ОСОБА_4 від 24 грудня 2005 року, також затриманого інспекторами, в якій він зазначає, що за пропозицією саме ОСОБА_1 вони поїхали до лісу з метою полювання.

Хоча під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 і змінив свої покази на користь ОСОБА_1, достатньої мотивації цьому він навів.

Суд першої інстанції не дослідив покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, які також знаходилися на місці події та невдовзі зникли на автомобілі з рушницями, не надавши інспекторам відповідних документів на підтвердження законності знаходження у лісних угіддях зі зброєю. При цьому суд залишив поза увагою фотознімки з місця події, заяву інспектора Хоменка М.Ф. до Шосткинського РВ УМВС про надання допомоги у виявленні правопорушників.

З урахуванням викладених фактів, судом апеляційної інстанції було зроблено обгрунтований висновок про те, що висновки суду першої інстанції зроблені без неналежної оцінки доказів по справі та без достатньої мотивації стосовно відхилення одних доказів перед іншими, що призвело до неправильного встановлення обставин справи та невірного вирішення спору.

Колегія суддів апеляційного суду з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, ухвалила рішення, що відповідає вимогам закону.

Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують та зводяться до незгоди з ними.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1- залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Сумської області від 25 квітня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .