Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.I.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А

при секретареві - Сидорович О.В.,

з участю представників:

позивача - Єгорової О.С. (довіреність від 21.01.2008 № 21),

відповідача - Токарева Г.Я. (довіреність від 30.05.2008)

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження

справу за позовом Державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів", товариства з обмеженою відповідальністю "Астерія" про визнання недійсним договору та стягнення суми,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на ухвали Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2006 року та Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2006 року Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва (далі - ДПI у Солом'янському районі міста Києва) звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів" (далі - ТОВ "Міжнародна група морепродуктів"), товариства з обмеженою відповідальністю "Астерія" (далі - ТОВ "Астерія") про визнання недійсним укладеного між ними договору купівлі-продажу № 37 від 2 червня 2004 року та стягнення з ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" вартості отриманого ним товару в сумі 641057 гривень, посилаючись на те, що договір було укладено з метою надання іншим суб'єктам підприємницької діяльності можливості ухилення від сплати податків, оскільки на момент його укладання ТОВ "Астерія" не мало права здійснювати фінансово-господарську діяльність, а відповідно, й укладати спірний договір на підставі того, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 листопада 2005 року визнано недійсними установчі документи ТОВ "Астерія" та свідоцтво платника податку на додану вартість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року, позовну заяву ДПI у Солом'янському районі міста Києва залишено без розгляду.

У поданій касаційній скарзі ДПI у Солом'янському районі міста Києва, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій і направлення справи для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Для реалізації права звернення до суду з адміністративним позовом, позивач повинен бути наділений адміністративною процесуальною правосуб'єктністю, тобто здатністю мати та реалізовувати (здійснювати) безпосередньо або через свого представника надані йому нормами права суб'єктивні права та обов'язки. Зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності включає в себе два елементи: адміністративну правоздатність - здатність мати суб'єктивні права і обов'язки та адміністративну дієздатність - здатність реалізовувати надані права та обов'язки.

При цьому, відсутність у особи, яка подала адміністративний позов, адміністративної процесуальної дієздатності відповідно до пункту 1 частини 1 статті 155 КАС України (2747-15) має наслідком залишення позовної заяви такої особи без розгляду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в ДПI у Солом'янському районі міста Києва відсутні визначені законом повноваження звернення до суду з даним позовом, оскільки позовні вимоги пред'явлені нею до платників податків, які не перебувають у неї на податковому обліку й контроль за їх діяльністю вона не здійснює, так як ТОВ "Астерія" перебуває на податковому обліку в ДПI у Голосіївському районі міста Києва, а ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" - в ДПI у Печерському районі міста Києва.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком судів, оскільки він не грунтується на вимогах закону.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України (436-15) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

З огляду на викладене, державні податкові інспекції, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними правочинів, що порушують інтереси держави та суспільства, здійснюють діяльність щодо відновлення порушених інтересів держави та відшкодування шкоди, яка була завдана їй такою угодою. Отже, в таких випадках юридична зацікавленість полягає не в захисті інтересів конкретного суб'єкта владних повноважень, а в захисті інтересів держави.

Законодавець визначив, що головною метою та підставою для звернення до суду з позовом про визнання угоди недійсною є факт невідповідності останньої вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу від 2 червня 2004 року № 3, укладений між ТОВ "Міжнародна група морепродуктів" та ТОВ "Астерія", вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, та це порушення виявлено саме ДПI у Солом'янському районі міста Києва. З огляду на таку обставину та в силу покладених на неї законодавством функцій вона реалізувала їх, звернувшись до суду з позовом про визнання такої угоди недійсною.

Статтею 22 КАС України (2747-15) встановлено, що адміністративна процесуальна дієздатність належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, оскільки є юридичною особою, органом державної влади, може виступати позивачем та відповідачем в суді, самостійно користується процесуальними правами та обов'язками. В силу наданих законодавством повноважень, ДПI у Солом'янському районі міста Києва, як орган державної влади, має право та повноваження звертатися до суду з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

За таких обставин, висновок судів про відсутність у ДПI у Солом'янському районі міста Києва адміністративної процесуальної дієздатності та необхідність залишення поданої нею позовної заяви без розгляду не грунтується на нормах процесуального права, а тому, постановлені ними ухвали підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ДПI в Солом'янському районі міста Києва задовольнити.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2006 року та Київського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .