ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
18 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого, судді Смоковича М.І.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - УМВС України) у Вінницькій області про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 червня 2006 року та постанову апеляційного суду Вінницької області від 06 вересня 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року ОСОБА_1звернувся в суд з позовом до УМВС України у Вінницькій області про зобов'язання провести перерахунок пенсії.
В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що він прослужив в органах внутрішніх справ 22 роки та у 2004 році був звільнений у запас. Після звільнення у запас йому була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .
Вважає, що відповідач безпідставно не включив до розміру нарахованої йому пенсії 50-відсоткову надбавку за особливі умови служби, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 452 (452-98-п) , та 31- відсоткову доплату від очікуваної пенсії, передбаченої Указом Президента України від року № 926/96.
Просив визнати дії УМВС України у Вінницькій області щодо розрахунку пенсії на 01 січня 2005 року та на 01 січня 2006 року неправомірними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності з чинним пенсійним законодавством та стягнути недоплату в сумі 2920 грн.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 червня 2006 року позов ОСОБА_1частково задоволений.
Зобов'язано УМВС України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1з урахуванням 50-відсоткової надбавки за особливі умови служби з 01 січня 2005 року. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 06 вересня 2006 року апеляційну скаргу УМВС України у Вінницькій області задоволено. Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 червня 2006 року скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням вимог матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та постановити у справі нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
ОСОБА_1оспорює неправомірність не включення до розміру нарахованої йому пенсії 50-відсоткову надбавку за особливі умови служби, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" (452-98-п) (далі - постанова КМУ № 452), та 31-відсоткову доплату від очікуваної пенсії, передбаченої Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплату праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) (далі - Указ Президента України № 926).
Відповідно до постанови КМУ № 452 (452-98-п) ОСОБА_1під час проходження служби в органах внутрішніх справ у період з 1998 року по 13 березня 2003 року виплачувалась надбавка за особливі умови служби і в останнє у розмірі 81, 50 грн.
Виплата цієї надбавки була припинена у зв'язку із виключенням такої надбавки з додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України відповідно до постанови КМУ від 24 лютого 2003 року № 251 "Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців" (251-2003-п) .
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262 "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
На момент звільнення зі служби в органах внутрішніх справ (05 жовтня 2004 року) надбавка за особливі умови служби ОСОБА_1не виплачувалась, оскільки чинним законодавством її виплата передбачена не була.
Отже, суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що така надбавка не підлягала включенню до розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, з якого обчислено пенсію останньому.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції незаконно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1в частині зобов'язання перерахувати пенсію з урахуванням 31-відсоткової щомісячної доплати з тих підстав, що ОСОБА_1не мав права вимагати встановлення та виплати такої надбавки, оскільки відповідним Указом Президента України керівникам органів внутрішніх справ було надано право, а не покладений обов'язок встановлювати доплату до заробітку працівників міліції, які мали право на пенсію, але продовжували службу.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки він є поспішним і ґрунтується на неповно встановлених обставинах справи.
Пунктом 3 Указу Президента України № 926\96 (926/96) , який втратив чинність згідно з Указом Президента України від 18 грудня 2007 року № 1234 (1234/2007) , але який був чинним на момент звільнення ОСОБА_1з органів внутрішніх справ та виходом на пенсію, було надано право керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована.
Вказана норма була передбачена в Указі Президента України з тим, що б керівники органів внутрішніх справ в інтересах служби мали можливість стимулювати окремих працівників міліції, які мали право на пенсію за вислугою років, протягом нетривалого часу продовжувати службу в органах внутрішніх справ.
Як встановлено судами ОСОБА_1ця доплата не установлювалась, хоча він з урахуванням вислуги років мав право на таку доплату.
Відповідач не надав доказів того, що інтересу до продовження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ на займаній посаді за наявності права на пенсію у нього не було.
Таким чином, ОСОБА_1, який, маючи право на пенсію, залишився на службі, доплата до заробітку установлена не була, що є порушенням принципу рівності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Суди не виконали вимог процесуального законодавства при ухваленні рішень з відповідної частини позову ОСОБА_1
За таких обставин, судові рішення у цій частині підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді суду слід урахувати наведене, більш повно встановити обставини справи, зокрема, чи була потреба у залишенніОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ після того, як останній отримав право на призначення пенсії, чи встановлювалась та виплачувалась щомісячна доплата іншим працівникам органів внутрішніх справ у той період і у зв'язку з чим така доплата ОСОБА_1не була встановлена. У залежності від встановлено - вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 червня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Управління МВС у Вінницькій області про перерахунок пенсії скасувати.
Постанову апеляційного суду Вінницької області від 06 вересня 2006 року у цій же справі у частині позовних вимог щодо перерахунку пенсії з урахуванням 31-відсоткової щомісячної доплати скасувати, а в решті постанову залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді Смокович М.І. Весельська Т.Ф. Горбатюк С.А. Мироненко О.В. Чумаченко Т.А.