Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І.,

Сороки М.О.,

Весельської Т.Ф.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про усунення перешкод в користуванні будинком, а також за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Худи Катерини Євгенівни, Комсомольської сільської ради про визнання рішення виконкому №65 від 21.09.2001 року, свідоцтва про право власності на житловий будинок, свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними, визнання права власності на частину жилого будинку,

У жовтні 2004 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2.,ОСОБА_3. про усунення перешкод в користуванні будинком, а у грудні 2004 року - ОСОБА_4. з зустрічним позовом до ОСОБА_1., Комсомольської сільської ради про визнання рішення виконкому №65 від 21.09.2001 року, свідоцтва про право власності на житловий будинок, свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсними, визнання права власності на частину жилого будинку.

Постановою Козятинського міськрайонного суду від 28 грудня 2005 року у задоволенні первинного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення виконкому № 65 від 21.09.2001 року "Про оформлення права власності на житловий будинок", свідоцтво про право власності на жилий будинок, видане виконкомом Комсомольської сільської ради від 29.01.2002 р. № 33 на ім'я ОСОБА_4. та свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане на ім. ОСОБА_1. і посвідчене державним нотаріусом Калинівської держконтори 31.01.2002 р. за реєстром № 92. У задоволенні решти зустрічного позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 4 травня 2006 року постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первинного позову скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним рішення виконкому №65 від 21.09.2001 року "Про оформлення права власності на житловий будинок", свідоцтва про право власності на жилий будинок, свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, відмовлено. Первинний позов задоволено. Виселено ОСОБА_2. таОСОБА_3. з усіма проживаючими з ним особами з будинку в с. АДРЕСА_1, Вінницької області. Вселено до цього ж будинку ОСОБА_1.Стягнуто з ОСОБА_2. таОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. 8 грн. 50 коп. державного мита та 4 грн. 50 коп. за подачу апеляційної скарги та 500 грн. витрат на правову допомогу. Стягуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1. 252 грн. 70 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.

У касаційній скарзі ОСОБА_4., ОСОБА_2.,ОСОБА_3., посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1., посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінській функції на основі законодавства, а тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вказаної норми Закону для розгляду справ в порядку адміністративного судочинства необхідно дві обставини - наявність публічно-правового спору, та у цьому спорі хоча б однією із сторін має бути суб'єкт владних повноважень.

Як видно із матеріалів справи фактично має місце спір про право власності на жилий будинок і в ньому відсутній елемент публічності. Тому вказаний спір повинен розглядатися в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 9, 157, 222, 228 КАС України, колегія суддів,

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Козятинського міськрайонного суду від 28 грудня 2005 року і постанову апеляційного суду Вінницької області від 4 травня 2006 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони не позбавлені права вирішити вищевказаний спір в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236 - 239 КАС України.