Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Панченка О. І.,

Сороки М. О.,

Весельської Т. Ф.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року, -

ОСОБА_1. звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Луцької ОДПІ та ДПА України про визнання дій протиправними щодо відмови в задоволенні заяви про виключення ідентифікаційного номера і всієї інформації про неї з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та зобов'язання виключити з Державного реєстру закріплений за нею ідентифікаційний номер та всю інформацію про неї.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року скасована постанова суду першої інстанції. Позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Луцької ОДПІ щодо відмови у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу ОСОБА_1. із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано Луцьку ОДПІ виключити з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер та всю інформацію про особу ОСОБА_1. із збереженням за нею раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. В позові до Державної податкової адміністрації України відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову Апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року Луцька ОДПІ ставить питання про скасування оскаржуваної постанови в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 квітня 2004 року бездіяльність Луцької ОДПІ визнана неправомірною та зобов'язано проставити в паспорт ОСОБА_1. відмітку про наявність в неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Листом Луцької ОДПІ від 19.01.06 № 281/і/29-031 позивачу відмовлено в задоволенні її заяви про виключення ідентифікаційного номера та інформації про неї з Державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

"Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів", затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за № 1345/9944 (z1345-04) , визначена процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляє про це орган державної податкової служби.

Задовольняючи позов, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що відмітка в паспорті позивача про наявність в неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера була зроблена податковою інспекцією на підставі рішення суду від 08 квітня 2004 року, тобто до затвердження вищевказаного Порядку.

Таким чином, вимога органу державної податкової служби щодо подання позивачем заяви форми № В2, передбаченої п.1.5 зазначеного Порядку і Додатком 2 до нього, є незаконною.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що саме на податкову інспекцію за місцем проживання позивача слід покласти обов'язок по виключенню з Державного реєстру ідентифікаційного номера та всієї інформації про особу позивача.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.. 237 КАС України (2747-15) .