Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І.,

Сороки М.О.,

Весельської Т.Ф.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1на дії Печерської районної у м. Києві державної адміністрації,

У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, мотивуючи свої вимои тим, що Печерська районна у м. Києві державна адміністрація своїм листом від 18.05.2003 року відмовила йому у включенні до окремого списку громадян, які мають право на позачергове отримання жилих приміщень. Вважав, що відповідно до ст. 49 Закону України "Про прокуратуру" повинен бути забезпечений благоустроєним жилим приміщенням у позачерговому порядку, тому просив суд зобов'язати суб'єкта оскарження включити його до вказаного списку з 18.02.2003 р., а у разі відсутності такого списку, зобов'язати завести його. Крім того, просив суд визнати дії Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо розляду його звернення неправомірними.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 2 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2004 року, скаргу задоволено частково. Визнано дії Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо розгляду звернення скаржника неправомірними. У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати та постановити нове про задоволення скарги.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ст. 49 Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі прокуратури, призначені на роботу в іншу місцевість, протягом шести місяців забезпечуються виконавчими комітетами місцевих Рад благоустроєним жилим приміщенням у позачерговому порядку.

Частково відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з того, що згідно статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіка Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Встановлено, що з 01.04.2002 р. ОСОБА_1 прийнятий на роботу в органи прокуратури Київської області у порядку переведення з органів прокуратури Черкаської області.

Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що Печерська районна у м. Києві державна адміністрація правомірно відмовила заявнику у включенні його до списку осіб, які мають право на отримання позачергового жилого приміщення у Печерському районі м. Києва, оскільки він прийнятий на роботу до прокуратури Київської області, тому виконавчим органом місцевої Ради, до якого повинен звернутися скаржник щодо забезпечення його благоустроєним жилим приміщенням, є Київська обласна державна адміністрація.

Задовольняючи скаргу в частині визнання дій Печерської районної у м. Києві державної адміністрації щодо розгляду звернення скаржника неправомірними, суд виходив з того, що відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернен­ня розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

Встановлено, що 18.02.2003 р. скаржник звернувся до суб'єкта оскарження із заявою щодо включення його до окремого списку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень. 13.05.2003 р. заявникові була надана відповідь, що підтверджується матеріалами справи. Не погоджуючись із вказаною відповіддю, 18.09.2003 р. заявник повторно звернувся до суб'єкта оскарження із аналогічною заявою, відповідь на яку він не отримав.

Тому, у зв'язку з порушенням термінів розгляду звернення, суд правомірно визнав дії Печерської районної у м. Києві державної адміністрації неправомірними.

З такими висновками погодився суд апеляційної інстанції і доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на те, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, ці судове рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 2 грудня 2003 року і ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236- 239 КАС України.