Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І.,

Сороки М.О.,

Весельської Т.Ф.,

Лиски Т.О.,

Панченка О.І.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії Чернігівської обласної державної адміністрації,

У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що листом від 19.11.2003 року суб'єкт оскарження відмовила йому у видачі вкладки до посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС першої категорії. Просив зобов'язати суб'єкта оскарження видати йому вказану вкладку до посвідчення.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 6 квітня 2004 року, в задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд виходив з того, що відповідно до п. 4 ст. 65 Закону України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Згідно п. 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 20.01.1997 р. № 51 (51-97-п) посвідчення видаються, зокрема, інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком. Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 р. вважається не дійсним.

Встановлено, що 18.11.1992 р. суб'єктом оскарження ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії. Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії термін інвалідності скаржника закінчився 01.10.2000 р., ступінь втрати професійної працездатності становить 25%.

Висновок суду про те, що відсутні підстави для видачі скаржнику вкладки до посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС першої категорії, оскільки він не звертався до районної державної адміністрації з довідкою медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, відповідає фактичним обставинам справи. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції і доводи касаційної інстанції його не спростовують.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх обов'язкового скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2004 року і ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 6 квітня 2004 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236- 239 КАС України.