Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача: 1.Лисенко В.І.;

2.Тільнов А.О.;

відповідача: не з’явились

розглянувши касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Господарського суду Харківської області від 21.12.2005р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006р.

у справі №АС-13/372-05

за позовом Сільськогосподарського товариства "Патріот"

до Дергачівської міжрайонної державної інспекції Харківської області

про визнання неправомірною відмови у списанні податкового боргу

Сільськогосподарське товариство "Патріот" (далі по тексту – позивач, СГТ "Патріот") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Дергачівської міжрайонної державної інспекції Харківської області (далі по тексту – відповідач, Дергачівська МДПІ) про визнання неправомірною відмови у списанні податкового боргу.

Постановою Господарського суду Харківської області від 21.12.2005р. у справі №АС-13/372-05 (суддя Водолжаська Н.С.), яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.12.2005р. (головуючий суддя - Лакіза В.В. судді Сіверін В.І., Івакіна В.О.), позовні вимоги задоволено частково; визнано неправомірною відмову Дергачівської МДПІ Харківської області від 17.12.2004р. про списання податкового боргу в сумі 45 129,00 грн. та зобов’язано Дергачівську МДПІ в Харківській області списати податковий борг підприємства позивача в сумі 45 129,00 грн.; в іншій частині позовних вимог позивача в сумі 17 463,55 грн. відмовлено.

Дергачівська МДПІ, не погоджуючись з постановою Господарського суду Харківської області від 21.12.2005р. та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006р. у справі №АС-13/372-05, подала касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Дергачівської МДПІ підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підприємство позивача є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових технічних культур. В результаті несприятливих погодних умов на площах Сільськогосподарського підприємства "Патріот" загинули посіви третікале на площі 50 га, гороху на площі 19 га, кукурудзи на площі 94 га, що підтверджується актом від 13.07.2004р., який погоджений Управлінням сільськогосподарського господарства Золочівської районної державної адміністрації Харківської області.

19.11.2004р. позивач звернувся до Золочівського відділення Дергачівської МДПІ з заявою про списання заборгованості по прибутковому податку з громадян в сумі 52529,00 грн. в зв’язку з форс-мажорними обставинами. Позивачем надано висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. В вказаному висновку зазначено, що станом на 12.07.2004 р. несприятливі погодні умови спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах СГТ "Патріот", що є форс-мажорними обставинами відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

17.12.2004р. відповідач відмовив позивачу у списанні боргу посилаючись на внесення до порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків № 629 від 03.11.2004р., в якому зазначено, що списанню підлягає боргу по податку з доходів фізичних осіб, який знайшов відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ) та виник у податкового агента внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), починаючи з відповідного місячного податкового періоду звітного кварталу, в якому такі обставини настали, і до закінчення відповідного податкового періоду (кварталу). Як зазначено у відповіді відповідача, згідно форми 1ДФ, наданої підприємством до органу ДПС, за 3 квартал 2004 року сума утриманого податку з доходів фізичних осіб становила 12052,93 грн. і ця сума була перерахована до бюджету. Таким чином, за даними відповідача у підприємства відсутній борг, якій підлягає списанню.

18.11.2004р. Відділенням у Золочівському районі Дергачівської МДПІ Харківської області відповідачем проведено перевірку підприємства позивача з питань заборгованості по прибутковому податку, в якому встановлена наявність заборгованості станом на 12.07.2004р. становить 52 529,00 грн. До акту перевірки наданий розрахунок заборгованості по прибутковому податку на виплачену заробітну плату.

Позивачем до матеріалів справи надані копії платіжних доручень, якими перераховані кошти на загальну суму 7400,00 грн. податку з доходів фізичних осіб, утримані із заробітної плати за липень та серпень 2004р. Таким чином, заборгованість у 3 кварталі 2004р. по даному податку становить 45 123,00 грн.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги в цій частині виходили з наявності форс-мажорних обставин та наявності заборгованості в розмірі 45 129,00 грн. на час отримання висновку Торгово-промислової палати України, а отже ця сума підлягає списанню в порядку п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами".

Відповідно до п.п. "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п.п. 18.2.3 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001р. №103 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків" (z0016-02) .

У відповідності з п. 3.4. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків під терміном "безнадійний" податковий борг слід розуміти: податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини, наприклад стихія, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов’язань.

Такий факт непереборної сили підтверджується: Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави; рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха; висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати обставини форс-мажору.

Пунктом 4.2. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в пункті 3.4 цього Порядку, - наступний день за граничним терміном погашення податкових зобов’язань за період, на який припадає дата, вказана в документі, що засвідчує факт непереборної сили.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) документально підтверджуються висновками Торгово-промислової палати України, але всупереч вимогам ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України судами першої та апеляційної інстанцій не були вжиті передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Зокрема, не були перевірені належним чином періоди виникнення та розміри податкового боргу, який підлягає списанню.

Згідно з пунктом 4.1. Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001р. № 103 (z0016-02) визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється: за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу; за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Зазначені відомості судами попередніх інстанцій не витребувані та не досліджені в ході вирішення спору.

Зазначене неповне встановлення обставин справи є суттєвим порушенням ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України та виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки передбачені ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Відповідно до вимог постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що оскільки допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права можуть призвести до неправильного вирішення спору та не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, то всі винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Господарського суду Харківської області від 21.12.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006р. у справі №АС-13/372-05 задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Харківської області від 21.12.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.03.2006р. у справі №АС-13/372-05 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.