Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Меньшикова О.Я.

за участю представників:

позивача: не з’явились;

відповідача: 1.Редька Ю.М.;

2.Буряківський О.В.;

третьої особи: не з’явились;

прокуратури: Кудінов Ю.М.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

на рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2005р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2005р.

у справі №13/219-05

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Харкова

третя особа Харківська міська рада

про стягнення 538 126,73 грн.

Прокурор Жовтневого району м. Харкова (далі по тексту – прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі по тексту – позивач, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Харкова (далі по тексту – відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 538 126,73 грн. до Державного бюджету України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.08.2005р. у справі №13/219-05 (суддя Водолжаська Н.С.), яке залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2005р. (головуючий суддя – Олійник В.Ф., судді Істоміна О.А., Кравець Т.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 31.08.2005р. та ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2005р. у справі №13/219-05, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Харкова створено на базі комунального майна, переданого йому в повне господарське відання. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова, засновником підприємства є Харківська міська рада в особі Управління комунального майна та приватизації (згідно статуту, зареєстрованого Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради). Повноваження міської ради згідно статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування" обмежено управлінням цим майном. Додаткових функцій по самостійному розпорядженню майном міській раді не надавалось.

В зв’язку з несплатою узгодженої суми податкових зобов’язань станом на 15.06.2005р. у підприємства відповідача склався податковий борг на загальну суму 538 126,73 грн., в т.ч. по податок на додану вартість – 351 193,03 грн. (пеня -7 906,32 грн.), податку на землю -15 540,53 грн., податку з власників транспортних засобів – 4 591,67 грн., податку на прибуток – 143 369,96 грн. (пеня – 6 055,41 грн.), податку з доходів найманих працівників - 884,52 грн. (пеня - 38,81 грн.), платежам за забруднення навколишнього природного середовища - 138,48 грн. та адміністративним штрафам та іншим санкціям – 8 408,00 грн.

Згідно витягу з Державного реєстру застав рухомого майна все майно і майнові права підприємства знаходяться у податковій заставі, яка виникла 20.10.2000р.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова при зверненні з позовом та при подачі апеляційної скарги посилалась на ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", згідно якої органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Поряд з цим, ст. 11 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено спеціальний порядок погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств.

Так, відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає суму податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

У разі коли сума коштів, отримана від такого продажу, не покриває суму податкового боргу та витрат, пов’язаних з продажем активів, податковий орган зобов’язаний звернутися до органу виконавчої влади, що здійснює управління таким платником податків, з пропозицією щодо прийняття рішення про продаж частини акцій корпоратизованого підприємства за кошти або під зобов’язання щодо погашення його податкового боргу протягом поточного бюджетного року. Інформація зазначеного органу управління щодо прийняття або відхилення запропонованого рішення має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення такого звернення. Організація такого продажу здійснюється за правилами і у строки, встановлені законодавством з питань приватизації. У разі коли зазначений орган не прийме рішення про продаж частини акцій для погашення податкового боргу у зазначені цим пунктом строки, податковий орган зобов’язаний у місячний строк з дня отримання такої відмови або після закінчення встановленого для надання відповіді строку звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Харкова не підлягає приватизації відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", як об’єкт, що має загальнодержавне значення, основною діяльністю якого є технічне утримання житлового фонду, який знаходиться в комунальній власності, обслуговування та утримання територій, покращення благоустрою територій.

Згідно п. 11.2 статті 11 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності. У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов’язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов’язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття рішення і щодо: надання відповідної компенсації бюджету, до якого має зараховуватися сума податкового боргу такого платника податків, за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить платник податків; реорганізації такого платника податків з урахуванням правил, встановлених цим Законом; ліквідації такого платника податків та списання податкового боргу; оголошення такого платника податків банкрутом у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень має бути надіслана податковому органу протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення. У разі коли податковий орган не отримує зазначену відповідь у визначений цим пунктом строк або отримує незадовільну відповідь, податковий орган зобов’язаний звернутися до суду із заявою про визнання такого платника податків банкрутом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на звернення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова до Харківського міського голови з листами, поданнями та клопотаннями, позивач отримав лист від 06.10.2004р., в якому Управління житлового господарства м. Харкова повідомило про передчасність розгляду питання про визнання Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м. Харкова банкрутом, оскільки відповідно рішенню сесії Харківської міської ради всі витрати на вивезення ТПВ будуть фінансуватися за рахунок коштів міського бюджету, разом з виконкомами районних рад Харківським міськвиконкомом вирішується питання розробки оптимальної структури управління житловим господарством, в т.ч. у Жовтневому районі.

Таким чином, Харківська міська рада визначилася з механізмом погашення заборгованості підприємства відповідача, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Крім того, рішенням II сесії XXIV скликання Харківської обласної ради від 21.05.2002 р. встановлено, що положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) не застосовуються до комунальних підприємств, які перебувають у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області.

На підставі цього, ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.07.2004р. у справі №Б-31/41-04, заява ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання підприємства відповідача банкрутом була залишена без розгляду.

З урахуванням зазначеного, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у позивача не було законних підстав на звернення до господарського суду, оскільки положення п. 11.2, п. 11.2. ст. 11 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не передбачають можливість стягнення податкового боргу ні в порядку п. 3.1.1. статті 3 цього Закону, ні в будь-якому іншому порядку, а лише визначає можливість на звернення органів державної податкової інспекції до господарського суду про визнання платника податків банкрутом як остаточний захід.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2005р. та ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2005р. у справі №13/219-05 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2005р. у справі №13/219-05 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2005р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2005р. у справі №13/219-05 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.