Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Ільченко О.М.

за участю представників:

позивача – Нижник О.М.

відповідача – Прудко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2005

у справі №37/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос"

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У справі заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 03.12.2004 №0002592602/0/20299-26-2-10, яким нараховано податок на прибуток в сумі 96500,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 22250,00 грн., першої податкової вимоги від 22.12.2004 №1/1854, зобов’язання відповідача звільнити активи позивача з податкової застави, скасування реєстрації податкової застави активів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №1592895, контрольна сума ВД1728БА19.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2005, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2005, позов задоволено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та про прийняття нового, яким у задоволенні позову відмовити, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріалами справи, а саме, копіями статутних документів позивача, із змінами №1, №2, №3, які зареєстровані у встановленому порядку, а також протоколами загальних зборів учасників ТОВ "Макрос", випискою про обіг на рахунку в цінних паперах №004976 тощо, підтверджено внесення до статутного фонду позивача Компанією Kronstaf Management S.A. внеску у вигляді акцій ВАТ "Завод експериментального машинобудування" в кількості 222250 штук, вартістю 4,0 грн. за кожну акцію, на загальну суму 888900,00 грн.

З посиланням на пп.7.6.3 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суди дійшли висновку, що вартість переданих позивачем корпоративних прав, яка дорівнює вартості внеску Компанії Kronstaf Management S.A. у вигляді акцій ВАТ "Завод експериментального машинобудування", є здійсненням витрат позивача, а тому зменшення витрат позивача та нарахування податку на прибуток у зв’язку з цим визнано необґрунтованим.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись, оскільки вони є наслідком незастосування системного аналізу норм чинного законодавства, без всебічного і повного з’ясування всіх фактичних обставин справи.

В даній справі суди помилково обґрунтували свої висновки, що вартість переданих позивачем корпоративних прав, яка дорівнює вартості внеску до статутного фонду, є здійсненням витрат позивача, посилаючись на визначення "витрати", наведене в пп.7.6.3 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Під терміном "витрати", згідно пп.7.6.3 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Однак, за отримані акції, зараховані на рахунок, ТОВ "Макрос" грошові кошти не сплачувались, майно не передавалось.

Позивач, отримавши від Компанії Kronstaf Management S.A. внесок до статутного фонду у вигляді акцій ВАТ "Завод експериментального машинобудування", здійснив емісію корпоративних прав.

Відповідно до пп.7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій (пп.7.6.2 п.7.6 ст.7 цього Закону).

Однак, судами не з’ясовувалось питання фактичного отримання позивачем зазначеного внеску та збільшення статутного фонду за його рахунок. Тобто, не з’ясована правова природа операції з отримання позивачем цінних паперів, яка визначає застосування відповідної правової норми до спірних правовідносин.

Виходячи з наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування прийнятих у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська задовольнити частково.

РішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2005 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.