Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 до Начальника 1301 Головного військового представництва Міністерства оборони України капітана 1 рангу ОСОБА_3 та Феодосійського зонального відділення військової служби правопорядку про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну службу за касаційною скаргою ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року,

У листопаді 2005 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до начальника 1301 Головного військового представництва Міністерства Оборони України ОСОБА_3, Феодосійського зонального відділення військової служби правопорядку про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну військову службу та стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення.

Вимоги обґрунтовував тим, що до 31 жовтня 2004 року позивач проходив військову службу на посаді начальника 108 військового представництва, підпорядкованого 1301 Головному військовому представництву Міністерства Оборони України, однак під час проходження військової служби, починаючи з червня 2003 року, йому не в повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення.

Надбавка за безперервну військову службу у розмірі 90 відсотків, на отримання якої вів мав право згідно з Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389 (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" виплачувалася з червня по листопад 2003 року та з лютого по вересень 2004 року у розмірі 20 відсотків від грошового забезпечення, а у жовтні 2004 року (за вересень 2004 року) у розмірі 70 відсотків. Відповідно було зменшено і розмір допомоги на оздоровлення за 2003 - 2004 роки. Всього ж за вказаний період не доплачено 12907,61 грн.

Просив зобов'язати начальника 1301 Головного військового представництва Міністерства оборони України провести перерахунок розміру грошового забезпечення за вказаний період та стягнути з Феодосійського зонального відділення військової служби правопорядку - правонаступника військової частини А 4366, на фінансовому забезпеченні якої перебувало 108 військове представництво, зазначену суму.

Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі.

Постановою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року апеляційну скаргу начальника 1301 Головного військового представництва Міністерства оборони України задоволено.

Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2006 року скасовано. у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1, вважаючи, що рішення апеляційним судом прийнято з порушенням вимог матеріального та процесуального права, просять його скасувати та залишити в силі постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2006 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді начальника 108 військового представництва, підпорядкованого 1301 Головному військовому представництву Міністерства оборони України і відповідно до Наказу Міністра оборони України від 22 вересня 2004 року був звільнений з військової служби у запас у зв'язку зі скороченням штатів. З 31 жовтня 2004 року Головним військовим представництвом Міністерства оборони України (наказ від 31 жовтня 2004 року № 361) він був виключений зі списків військової частини А 4366.

Його стаж безперервної військової служби становив повних 36 років.

Згідно з Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389 (389/2003) "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" (із змінами, внесеними Указом Президента України від 29 жовтня 2003 року № 1227/2003 (1227/2003) ) Міністрові оборони України й іншим керівникам міністерств, відомств та служб надано право встановлювати щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби у таких розмірах: понад 5 років - до 10 відсотків, понад 10 років - до 30 відсотків, понад 15 років - до 50 відсотків, понад 20 років - до 70 відсотків та понад 25 років - до 90 відсотків.

Порядок та умови виплати зазначеної надбавки визначаються Міністром оборони та іншими керівниками міністерств, відомств та служб, на службовців яких поширюється цей Указ.

Зокрема, Міністерством оборони України 26 травня 2003 року видано Наказ № 149, яким затверджено Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, пунктом 2 якої визначено, що розміри щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України щорічно встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України.

Пунктом 2.4 цієї Інструкції передбачено, що виплата надбавки здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисах військових частин.

Згідно із розпорядженнями Міністра оборони України від 26 травня 2003 року № 146/2095, від 13 листопада 2003 року № 146/1/11/463, від 08 жовтня 2004 року №220/2098, від 16 січня 2004 року № 146/1/11/26 щодо виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), а також особам рядового, сержантського (старшинського) складу, які проходять службу за контрактом і мають високі результати у службовій діяльності, щомісячна надбавка виходячи із визначених відсотків при стажі військової служби понад 25 років, у період з травня по жовтень 2003 року, з січня по серпень 2004 року встановлювалась у розмірах 20 відсотків, у жовтні 2004 року - 70 відсотків.

Ці розпорядження на час вирішення спору були чинними й підлягали виконанню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2006 року та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, правильно виходив з того, що 1301 Головним військовим представництвом Міністерства оборони України надбавка за безперервну військову службу в Збройних Силах України начальнику 108 військового представництва ОСОБА_2 виплачувалась відповідно до встановлених Міністерством оборони України розмірів.

Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги правильність висновку апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 КАС України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 до Начальника 1301 Головного військового представництва Міністерства оборони України капітана 1 рангу ОСОБА_3 та Феодосійського зонального відділення військової служби правопорядку про проведення перерахунку розміру надбавки за безперервну службу - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.