Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області за участі третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2006 року,

У вересні 2005 року ОСОБА_6 та ОСОБА_2. звернулись до суду з адміністративним позовом до Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області про відновлення порушеного права на землю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їм як членам колишнього КСП "Перемога" Оріхівського району були видані сертифікати про право на земельну частку (пай). У 2000 році вони звернулися із заявами до Малотокмачанської сільської ради про виділення на їхні сертифікати земельних ділянок в натурі на полі № 3 бригади № 3. Рішеннями Малотокмачанської сільради № 12 від 27 січня 2000 року та № 30 від 24 лютого 2000 року, постановлених на підставі рішення загальних зборів уповноважених членів КСП "Перемога" від 26 жовтня 1999 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було виділено земельні ділянки єдиним масивом на полі № 3 бригади № 3.

При зверненні до відповідача за роз'ясненням про виготовлення на підставі їх сертифікатів та рішень про виділення в натурі земельних ділянок державних актів на право приватної власності на землю, було відмовлено, у зв'язку з тим, що вже виготовлено державні акти іншим громадянам, а саме : серії ЗП за № 014187 на ім'я ОСОБА_3., серії ЗП за № 014188 на ім'я ОСОБА_5., серії ЗП за № 014189 на ім'я ОСОБА_4

Просили суд визнати недійсними державні акти на право власності на землю серії ЗП за № 014187, серії ЗП за № 014188, серії ЗП за № 014189 та зобов'язати адміністрацію видати державні акти на право приватної власності на землю позивачам.

Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2006 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення судів попередніх інстанцій а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції. Проте з таким висновком погодитися не можна виходячи з наведеного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір про право на землю, що в свою чергу виключає її розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 29 травня 2006 року в цій справі скасувати.

Провадження по справі закрити.

Роз'яснити позивачам право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.