Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Чернігівській області про стягнення компенсації за не отримане речове майно, щомісячної премії, та моральної шкоди за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2006 року та УМВС України у Чернігівській області на постанову Новозаводського районного суду Чернігівської області від 10 липня 2006 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2006 року,

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УМВС України у Чернігівській області про стягнення компенсації за не отримане речове майно, щомісячної премії, та моральної шкоди,

Позовні вимоги обґрунтував тим, що з 1993 року він проходив службу в органах внутрішніх справ, наказом начальника УМВС України у Чернігівській області від 30 травня 2005 року № 141 о\с він був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України у зв'язку з виходом на пенсію.

Зазначив, що при звільненні йому не була виплачена компенсація за речове майно в сумі 1803,32 грн. та щомісячна премія в сумі 1486,51грн.

Просив стягнути з відповідача на його користь суму вартості не виданого майна, щомісячної премії та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

У подальшому ОСОБА_1 змінив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача вихідну допомогу в сумі 11347,70 грн., зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії, врахувавши при її обчисленні встановлену щомісячну премію у розмірі 33,3 відсотків та провести відповідний розрахунок.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останньою постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволені. Зобов'язано УМВС України у Чернігівській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2005 року з урахуванням невиплаченої премії.

Стягнуто з УМВС України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати вихідної допомоги в сумі 1347,70 грн., компенсацію за речове майно в сумі 1803,32 грн. і щомісячну премію в сумі 744,25 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2006 року апеляційну скаргу УМВС України у Чернігівській області задоволено частково.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2006 року в частині зобов'язання УМВС України у Чернігівській області зробити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2005 року з урахуванням невиплаченої премії та стягнення щомісячної премії в сумі 744,24 грн. - скасовано, та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині відмовлено.

В іншій частині постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2006 року залишено без зміни.

У касаційних скаргах ОСОБА_1 та УМВС України у Чернігівській області, вважаючи, що рішення апеляційним судом прийнято з порушенням вимог матеріального права, перший просить його скасувати та залишити в силі постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 липня 2006 року, а другий - скасувати рішення судів обох інстанцій в частині стягнення компенсації за формений одяг та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 1993 року проходив службу в органах внутрішніх справ і відповідно до наказу начальника УМВС України у Чернігівській області від 30 травня 2005 року № 141 о/с був звільнений зі служби у зв'язку з виходом на пенсію. Протягом останніх років роботи, він не був забезпечений безкоштовним службовим обмундируванням, а при виході на пенсію йому не була виплачена компенсація за невидане речове обмундирування.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України "Про міліцію" працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України, що видається безплатно, і відзнаки. Працівникам міліції видається службове посвідчення.

Пунктом 12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) , було визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Оскільки ОСОБА_1 під час проходження служби в органах внутрішніх справ відповідачем не був забезпечений безкоштовним речовим майном за встановленими нормами, то суди правильно вирішили у цій частині спір та стягнули на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі вартості не отриманого під час служби майна.

Посилання відповідача на положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" (1459-14) , відповідно до якого призупинена виплата компенсації за формений одяг військовослужбовцям, є безпідставним, оскільки цей Закон не поширюється на спірні правовідносини. Він призупиняє дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який поширюється на військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ й інших військовослужбовців.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, а не у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України.

Правильним є й висновок суду апеляційної інстанції про правомірність дій УМВС України в Чернігівській області щодо неврахування до складу грошового забезпечення премії при обчисленні ОСОБА_1 пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Як видно з матеріалів справи, згідно з наказом начальника УМВС України у Чернігівській області від 28 лютого 2005 року № 47 о\с ОСОБА_1 у відповідності з Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) персонально була призначена щомісячна премія у розмірі 33,3 відсотка з 01 березня 2005 року. Проте, наказом начальника УМВС України у Чернігівській області від 22 березня 2005 року № 140 нарахування та виплата особовому складу апарату управління премій з 01 квітня 2005 року були призупинені.

Премія за березень 2005 року ОСОБА_1 була виплачена після його звільнення зі служби з органів внутрішніх справ, а тому, вона правомірно не була включена до грошового забезпечення при призначенні пенсії.

Таке право у ОСОБА_1 виникло після виплати йому премії за березень 2005 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині невиплати щомісячної премії та неврахування її при обчисленні грошового забезпечення правильно виходив з того, що відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) призначення щомісячної премії є правом, а не обов'язком керівника органу внутрішніх справ, а тому призупинення виплати особовому складу управління, у тому числі й ОСОБА_1, премії не є порушенням прав останнього.

Доводи касаційних скарг правильність висновку апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 КАС України, колегія суддів,

Касаційні скарги ОСОБА_1 та УМВС України у Чернігівській області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду Чернігівської області від 05 вересня 2006 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до УМВС України в Чернігівській області про стягнення суми, моральної шкоди та зобов'язання перерахувати пенсію - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.