Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого-судді - Бутенка В.I.,

суддів : Лиски Т.О.,

Панченка О.I.,

Сороки М.О.,

Чумаченко Т.А.,

при секретарі Мацюк Т.С.,

за участю представників позивача Вовчука М.В., Бондаренко Ю.В., Власенка О.С. та представників відповідача Вергуна I.В. і Колесника В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Києві до Акціонерного товариства "Каліон Банк Україна" про стягнення суми, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2005 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Києві (далі - СДПI по роботі з ВПП в м. Києві) звернулась до суду із вказаним позовом.

В обгрунтування позовних вимог податкова інспекція зазначала, що станом на 14.12.2004р. за відповідачем обліковується борг щодо сплати до державного бюджету України пені за порушення термінів здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 285123,50 грн., який виник на підставі податкового повідомлення - рішення № 0000422301/0 від 17.07.2003р.

Позивач зазначав також, що рішенням господарського суду м. Києва від 10 червня 2004року у справі № 29/281, податкове повідомлення - рішення № 0000422301/0 визнано недійсним в частині визначення відповідачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності як податкового зобов'язання та встановлено правомірність нарахування пені АТ "Креді Ліоне Україна" у розмірі 285123,50 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2004року вказане рішення господарського суду м. Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва, рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2004р. № 29/281 скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000402301/0 від 17.07.2003р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Посилаючись на те, що рішення господарського суду м. Києва від 10 червня 2004року набрало законної сили в частині правомірності нарахування АТ "Каліон Банк Україна" суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, і вказана сума АТ "Каліон Банк Україна" не сплачена, СДПI по роботі з ВПП в м. Києві просила стягнути з відповідача 285123,50 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 20 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі АТ "Каліон Банк Україна" просить скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову СДПI по роботі з великими платниками податків в м. Києві у задоволенні позову.

При цьому товариство посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Позивач в запереченнях на цю касаційну скаргу посилається на необгрунтованість викладених в скарзі доводів і просить відмовити в її задоволенні.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України (2747-15) , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судами при розгляді даної справи було повно і всебічно встановлено фактичні обставини справи, надано їм належну правову оцінку та у відповідності із вимогами матеріального і процесуального права вирішено цей спір.

Так, з матеріалів справи видно, що з 27 лютого 2003 року по 14 липня 2003 року працівниками СДПI по роботі з ВПП в м. Києві було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства щодо нарахування і сплати податків й зборів за період з 01.10.1999 року по 31.12.2002 року.

За її результатами складено акт перевірки від 14.07.2003р. №284/23-1/125/19357443, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) щодо термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме неповернення валютних цінностей в сумі 36279 дол.США по контракту № 52/0205/97 від 18.12.1997р., укладеному між АТ "Креді Ліоне Україна" (замовник), фірмою "Amerіcan computer systems" (постачальник) та фірмою "Ей-Сі-Ес-Київ" (виконавець).

На підставі згаданого акту СДПI по роботі з ВПП в м. Києві було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000422301/0 від 17 липня 2003 року, яким Закритому акціонерному товариству "Банк Креді Ліоне Україна" визначено суму зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та за невиконання зобов'язань у розмірі 285153,87 грн.

Відповідно до Статуту Акціонерного товариства "Банк Креді Ліоне Україна", затвердженого щорічними загальними зборами акціонерів 08.10.2003, Акціонерне товариство "Каліон Банк Україна" є повним правонаступником Акціонерного товариства "Банк Креді Ліоне Україна", яке перебуває на податковому обліку у СДПI по роботі з ВПП у м. Києві.

Податкове повідомлення - рішення від 17.07.2003р. № 0000422301/0 було оскаржено АТ "Банк Креді Леоне Україна" до господарського суду м. Києва.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10 червня 2004року по справі № 29/281 податкове повідомлення - рішення від 17.07.2003р. № 0000422301/0 визнано недійсним в частині визначення АТ "Банк Креді Ліоне Україна" платежу: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 285153,87 грн. як суми податкового зобов'язання, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2004року це судове рішення в зазначеній частині залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13 липня 2005року залишені без змін вказані рішення місцевого та апеляційного судів в частині визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 17.07.2003р. № 0000422301/0 щодо визначення АТ "Банк Креді Ліоне Україна" платежу: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 285153,87 грн. як суми податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Задовольняючи позов СДПI по роботі з ВПП у м. Києві, суди попередніх інстанцій обгрунтовано виходили з того, що рішення господарського суду м. Києва від 10 червня 2004року у справі №29/821 в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПI по роботі з ВПП у м. Києві №0000422301/0 від 17.07.2003 щодо визначення для Банку платежу: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 285.153,87 грн. як суми податкового зобов'язання, та в частині відмови в решті позову набрало законної сили і на підставі ст. ст. 4-3, 115 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) є обов'язковим на всій території України.

Цим рішенням підтверджено як правомірність дій СДПI по роботі з ВПП у м. Києві щодо розрахунку на адресу відповідача пені за порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. №185/94-ВР, так і факт вчинення відповідачем такого порушення.

Обставини щодо наявності або відсутності порушення з боку відповідача приписів ст. 2 Закону України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) , розміру пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та правильності нарахування АТ "Банк Креді Ліоне Україна" пені за податковим повідомленням - рішенням від 17.07.2003р. № 0000422301/0 не доказуються при розгляді даної справи, оскільки ці обставини встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 10 червня 2004року по справі № 29/281, в якій брали участь ті самі особи.

Виходячи з того, що у відповідача продовжує існувати обов'язок сплатити до бюджету пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 285 153,87 грн., і СДПI по роботі з ВПП у м. Києві в силу вимог ст.ст. 10, 11 Закону України від 04.12.1990 (509-12) № 519-ХII "Про державну податкову службу в Україні" наділено правом звернення із позовними заявами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, прийняте судом рішення про задоволення позову податкового органу є правильним.

Доводи касаційної скарги зроблених судами першої та апеляційної інстанцій висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обгрунтованими, а тому підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Каліон Банк Україна" залишити без задоволення, а постанову господарського суду м. Києва від 20 березня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України (2747-15) рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.