Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Степашка О.І.

суддів: Брайка А.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Рибченка А.О.

при секретарі Меншиковій О.А.

за участю представника відповідача Батракової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Кременчукмеблі" на рішення Господарського суду Полтавської області від 5 квітня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 липня 2005 року в справі № 3/52 за позовом ВАТ "Виробничо-торгова фірма "Крекменчукмеблі" до Кременчуцької об’єднаної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В лютому 2005 року ВАТ звернулася до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000512602/2128 від 20.07.2004 року, яким визначено позивачу податкове зобов’язання зі сплати штрафних санкцій в розмірі 34058,75 грн. за порушення податкового законодавства, зокрема Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю порушень закону при здійсненні господарської діяльності.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.04.2005 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.07.2005 року в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Посилається на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідач в період з 24.06.2004 до 20.07.2004 провів позапланову комплексну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного та податкового законодавства за період з 01.10.2002 до 01.06.2004, за наслідками якої склав акт. Відповідно до акту перевірки позивач в порушення вимог п.п.8.6.1 п.8.6 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" здійснив ряд операцій з продажу майна, яке перебувало в податковій заставі, без отримання попередньої згоди податкового органу на проведення таких операцій.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі вартості відчуженого майна в сумі 34058,75 грн. відповідно до п.п.17.1.8 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Податкова застава у позивача виникла 01.01.2000 року та 10.01.2000 року згідно запису в обліковій картці платника податків та в державному реєстрі застав рухомого майна. Заставодержателем зазначено відповідача, заставодавцем – позивача.

За період жовтень-листопад 2003 року позивачем було реалізовано майна, яке перебувало в податковій заставі на суму 34058,75 грн.

Докази письмового узгодження з податковим органом операцій по відчуженню активів на момент їх знаходження в податковій заставі в матеріалах справи відсутні.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що договір розстрочення податкового боргу позивача не свідчить про звільнення активів з податкової застави, оскільки ні умови цього договору ні рішення про розстрочення податкового боргу не передбачають зупинення податкової застави позивача.

На момент виникнення права податкової застави активи позивача становили 2758100,00 грн., розмір податкового боргу становив 586424,79 грн.

На час вчинення позивачем порушення та прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення було чинним положення абзацу другого підпункту 8.2.1, 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Ці норми Закону були визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року з дня ухвалення такого рішення.

З огляду на наведене суди вірно визначили, що дії відповідача та прийняте податкове повідомлення-рішення є законними, а тому обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог.

Постановлені судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, підстав для їх зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Кременчукмеблі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 5 квітня 2005 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11 липня 2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.