Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційні скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 року по справі № 28/352 за позовом ТОВ "Агронафтасервіс" до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.11.2004 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 року, позовні вимоги ТОВ "Агронафтасервіс" до ДПІ у Печерському районі м. Києва задоволено, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002542303/3 від 25.06.2004 року про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 2 121,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 28.07.2005 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 14.11.2005 року на підставі розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2008 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002542303/2 від 16.04.2004 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 2121,00 грн. стали результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Агронафтасервіс" за період з 30.11.2001р. по 30.06.2003р., які були відображенні в акті № 237/23-3/31607646 від 25.12.2003р.

За наслідками апеляційного узгодження зазначеного повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0002542303/3 від 25.06.2004р., яким відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 2121,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначається про порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 3.5 розділу 3 "Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (z0168-95) , а саме, позивачем не було включено до складу валових доходів вартість безоплатно отриманих послуг, а саме послуг з оренди приміщення, розташованого за адресою – м. Київ, в ул. А.Іванова, 10, кімн., 13., орендованого згідно укладеного між ТОВ "Агронафтасервіс" та ЗАТ КСУ "Техмонтаж" договору оренди приміщення №7/06-2001 з 10.09.01р. по 10.09.02р., за умовами якого, місячна орендна плата становила 504,00 грн., але не сплачувалася позивачем.

При цьому, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, за умовами договору оренди приміщення №7/06-2001 з 10.09.01р. по 10.09.02р., укладеного між ТОВ "Агронафтасервіс" (Орендар) та ЗАТ КСУ "Техмонтаж" (Орендодавець), останній передає позивачу у тимчасове користування для створення офісу нежиле приміщення в складі кім. №13 на другому поверсі, яке знаходиться на балансі ЗАТ "КСУ "Техмонтаж", загальною площею 8,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. .А. Іванова, 10.

Разом з тим, пунктом 2.1 цього договору передбачено, що передача приміщення, яке орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу такого в оренду.

Відповідно до п.3.1 договору оренди, термін оренди складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується за актом приймання.

Згідно із визначенням, наведеним у п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Як передбачається п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону, Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді вартості товарів (робіт. послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Оскільки всупереч вимогам ч.1 ст. 33 ГПК України (в редакції на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій), відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, податковим органом не надано належних доказів на підтвердження факту дійсного користування позивачем об’єктом оренди, а саме – актів здачі-приймання, які були визначені сторонами договору доказом фактичної передачі об’єкта в користування та початку дії договору тому судами попередніх інстанцій правомірно не було взято до уваги доводи відповідача з цього приводу.

Крім того, висновок відповідача в акті перевірки про отримання позивачем безоплатних послуг з оренди приміщення не було взято судами до уваги з тих же підстав.

Щодо посилання податкового органу щодо зазначення позивачем як власної адреси, адресу по вул. А.Іванова, 10, кімн. 13 у м. Києві спростовується самим актом перевірки, де зазначено, що фактичним місцезнаходженням Товариства в перевіряємому періоді є адреса по пр-т 40 річчя Жовтня б.180, к.2, кв.9 в м. Києві, за місцем проживання директора товариства.

З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Агронафтасервіс" до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002542303/3 від 25.06.2004р., яким відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток у сумі 2121,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, на рішення Господарського суду м. Києва від 22.11.2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2005 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.