К-26161/06 Про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення (податок на прибуток) - Текст документа

за позовом відкритого акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 4383/15-1/48603/4061501/1 від 28 липня 2005 року,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Житомирської області від 27 березня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27 червня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2005 року відкрите акціонерне товариство "Соколівський кар'єр" (далі - ВАТ "Соколівський кар'єр") звернулося до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Житомирської ОДПI) з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 4383/15-1/48603/4061501/1 від 28 липня 2005 року в сумі 9199 гривень 32 копійки, з яких: 8349 гривень 32 копійки - штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2002 року та 850 гривень - штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за I квартал 2003 року.

В обгрунтування позовних вимог вказував, що зазначене рішення про застосування штрафу прийнято на підставі акту перевірки від 4 липня 2005 року № 15-1/561 своєчасності розрахунків ВАТ "Соколівський кар'єр" з бюджетом за 9 місяців 2002 року та I квартал 2003 року, складеного Житомирською ОДПI, яким виявлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , а саме: затримку розрахунків з бюджетом більше 90 календарних днів (192 день), наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 16698 гривень 64 копійки (щодо податку на прибуток за 9 місяців 2002 року), а також до 30 календарних днів (11 днів), наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (щодо податку на прибуток за I квартал 2003року) в сумі 8500 гривень.

За наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПI № 4383/15-1/48603/4061501/1 від 28 липня 2005 року залишено без змін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на прибуток сталася з вини Житомирської ОДПI, оскільки, за наявності надміру перерахованих коштів до бюджету з податку на додану вартість за попередні періоди, позивач ставив питання про залік цих коштів у рахунок несплачених платежів з податку на прибуток, однак, такий залік проведено не було.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 27 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 27 червня 2006 року, позовні вимоги задоволено.

У поданій касаційній скарзі Житомирська ОДПI, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та відмову в задоволенні позовних вимог.

ВАТ "Соколівський кар'єр" надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просить ухвалені у справі рішення залишити без змін, посилаючись на їх обгрунтованість та відсутність порушень судами норм матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства визначено ВАТ "Соколівський кар'єр" самостійно в деклараціях з цього податку за 9 місяців 2002 року в сумі 21000 гривень та за I квартал 2003 року в сумі 8500гривень.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (2181-14) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Граничним строком погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2002 року є 19 листопада 2002 року, а за I квартал 2003 року - 19 травня 2003 року.

Водночас, позивачу станом на 20 листопада 2002 року не було відшкодовано з бюджету податок на додану вартість в сумі 55000 гривень.

У зв'язку з наведеними обставинами, ВАТ "Соколівський кар'єр" 7 листопада 2002 року та повторно 19 листопада 2002 року звернувся до Житомирської ОДПI з проханням зарахувати невідшкодовану суму податку на додану вартість у рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2002 року в сумі 21000 гривень (а. с. 52, 53).

Однак, Житомирська ОДПI залишила поза увагою його звернення.

12 травня 2003 року ВАТ "Соколівський кар'єр" звернувся до Житомирської ОДПI з проханням зарахувати невідшкодовану йому з бюджету суму податку на додану вартість в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток за I квартал 2003 року в сумі 8500 гривень та штрафної санкції з цього податку в сумі 1500 гривень (а. с. 250).

Висновок про зарахування суми податку на додану вартість, належної до відшкодування з державного бюджету, в рахунок погашення податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток був наданий УДК в Житомирській області 30 травня 2003 року.

Як зазначалося вище, ВАТ "Соколівський кар'єр" зобов'язне було погасити податкове зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2002 року 19 листопада 2002 року, а податкове зобов'язання з податку на прибуток за I квартал 2003 року - 19 травня 2003 року.

Судами встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2002 року ВАТ "Соколівський кар'єр" була погашена частинами 19 листопада 2002 року та 30 травня 2003 року, шляхом зарахування з переплати та перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший, а узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за I квартал 2003 року - 30 травня 2003 року, шляхом перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший.

За таких обставин, Житомирська ОДПI дійшла висновку, що ВАТ "Соколівський кар'єр" допустив затримку в розрахунках з бюджетом та нарахувала йому штраф відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) в сумі 9199 гривень 32 копійки, з яких: 8349 гривень 32 копійки - штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2002 року та 850 гривень - штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за I квартал 2003 року.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України "Про деякі зміні в оподаткуванні" від 7 серпня 1998 року № 857/98 (857/98) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Підпунктом 9.3.5 пункту 9.3 розділу 9 Iнструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 3 вересня 2001 року № 342 (z0887-01) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 року за № 887/6078 встановлено, якщо у платника на момент настання терміну відшкодування суми податку на додану вартість (за його бажанням, зазначеним у декларації, має спрямовуватися на його рахунок) обліковується податковий борг за іншими платежами, які зараховуються до Державного бюджету України, то він має право звернутися до органу державної податкової служби із заявою про зміну напряму відшкодування - не на рахунок платника, а на погашення існуючого податкового боргу. Згідно із заявою платника органом державної податкової служби в окремому режимі уносяться зміни до зазначеного платником напрямку відшкодування, формується висновок у режимі "Зміна напряму відшкодування при настанні терміну відшкодування" і в загальному порядку подається до органів Державного казначейства.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Житомирська ОДПI безпідставно застосувала відносно ВАТ "Соколівський кар'єр" штрафні санкції за порушення строків сплати податкового боргу, оскільки таке порушення сталося з її вини, у зв'язку з несвоєчасним проведенням взаєморозрахунків між бюджетом та платником податків.

Доводи касаційної скарги такого висновку судів не спростовують та не дають підстав вважати, що судами невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. У судових рішеннях, що оскаржуються, повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності.

За таких обставин, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Житомирської області від 27 березня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 27 червня 2006 року - без змін.