Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М. I.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О. В.,

Чумаченко Т. А.,

при секретареві - Сидорович О.В.,

з участю:

представника відповідача - Харлак Н.А.

(довіреність від 21.02.2008 № 5746/10-110),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку касаційного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" до Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 17 квітня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22 червня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" (далі - ТОВ "Євротранссервіс") звернулося до Державної податкової інспекції в Малиновському районі міста Одеси (далі - ДПI в Малиновському районі міста Одеси) з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 17 січня 2006 року № 0000052200/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 2661 гривень 86 копійок - пені за порушення термінів розрахунків при здійсненні експортних операцій.

В обгрунтування позовних вимог вказував, що зазначене рішення про застосування штрафних санкцій прийнято на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 29 грудня 2005 року № 256/2200/32782679 дотримання ТОВ "Євротранссервіс" вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, складеного ДПI в Малиновському районі міста Одеси, яким виявлено порушення статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) , а саме: перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортною операцією по контракту № 01-08UA від 1 серпня 2005 року, укладеним між ним та нерезидентом "West Inter L.C." (США).

Позовні вимоги мотивовані тим, що до сплину строку граничного терміну розрахунків за вказаним вище контрактом, ТОВ "Євротранссервіс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з нерезидента боргу, а тому, на думку позивача, штрафні санкції нараховані неправомірно.

ДПI в Малиновському районі міста Одеси, заперечуючи проти позову, вказувала, що, оскільки ухвала про порушення провадження у справі була постановлена суддею після сплину терміну розрахунків за експортною операцією, то ТОВ "Євротранссервіс" зобов'язане сплатити пеню за період з дати виникнення заборгованості по дату постановлення ухвали про порушення провадження в справі.

Постановою Господарського суду Одеської області від 17 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 22 червня 2006 року, позовні вимоги задоволено.

У поданій касаційній скарзі ДПI в Малиновському районі міста Одеси, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що на виконання умов контракту № 01-08UA від 1 серпня 2005 року нерезиденту було відвантажено на експорт фланці литі, сталеві по ВМД № 500050000/5/030478 від 26 серпня 2005 року на суму 887285 гривень, що еквівалентно 175700 доларам США.

Виходячи з того, що відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (185/94-ВР) , якою передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, законодавчо встановленим граничним терміном надходження валютної виручки за даною угодою є 24 листопада 2005 року.

Стаття 4 зазначеного Закону передбачає, що в разі порушення зазначеного терміну, з резидента стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Разом з цим, встановлено, що в разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, граничний термін надходження валютної виручки зупиняється і пеня за його порушення в цей період не сплачується.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач 23 листопада 2005 року, тобто до сплину граничного терміну надходження валютної виручки, яким, як зазначалося є 24 листопада 2005 року, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з нерезидента "West Inter L.C." (США) заборгованості, а тому податковий орган безпідставно нарахував йому пеню за порушення термінів розрахунків при здійсненні експортних операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки суди, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішили спір відповідно до норм матеріального права. В судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги про те, що датою, з якої граничний термін надходження валютної виручки зупиняється слід вважати дату порушення судом провадження в справі не грунтуються на чинному законодавстві, оскільки юридичним фактом, який встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є насамперед факт звернення позивача до суду, а не факт порушення провадження в справі. А тому датою прийняття судом позовної заяви, якою вказаний термін зупиняється, слід вважати саме дату звернення резидента до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним договором (контрактом).

Оскільки суди під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права не порушили, то суд касаційної інстанції відповідно до частини 1 статті 224 КАС України (2747-15) залишає прийняті ними рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Одеської області від 17 квітня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 22 червня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .