Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М. I.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С.А.,

Мироненка О. В.,

Чумаченко Т. А.,

при секретареві - Сидорович О.В.,

з участю представників:

позивача - Романова Д.М. (довіреність від 01.01.2008 № 59),

відповідача - Золотухіної О.Г.

(довіреність від 09.06.08 № 19142/10/08-10/1-09),

Кравченка М.В.

(довіреність від 22.01.08 № 1981/10/08-10/1-09),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку касаційного провадження адміністративну справу

за позовом державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій,

провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 6 грудня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2005 року позивач, державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - ДП "Придніпровська залізниця") звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську (далі - СДПI по роботі з ВПП у місті Дніпропетровську) з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати недійсними рішення про застосування штрафних санкцій від 21 квітня 2005 року № 0000231621/0/10983, від 11 липня 2005 року № 0000261321/1/18497, від 20 вересня 2005 року № 0000261321/2/24221, якими йому визначено суму штрафних санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР (265/95-ВР) за проведення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, з оформленням прибуткових касових ордерів.

В обгрунтування позовних вимог вказував, що рішення про застосування штрафних санкцій від 21 квітня 2005 року № 0000231621/0/10983 на суму 764214 гривень 70 копійок прийнято на підставі акту перевірки від 18 квітня 2005 року № 25/13-321/62-04 правильності дотримання вимог податкового законодавства його структурним підрозділом - Дніпропетровським локомотивним депо ДП "Придніпровська залізниця", за період з липня по грудень 2003 року, яким виявлено порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , а саме: реалізація вугілля без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до начальника СДПI по роботі з ВПП у місті Дніпропетровську. Рішенням останнього від 7 липня 2005 року № 18264/10/13-37-52, залишеним без змін рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 19 вересня 2005 року № 23653/10/25-008, розмір штрафних санкцій зменшено до 762631 гривні 50 копійок та прийнято рішення № 0000231621/0/10983 від 11 липня 2005 року та № 0000261321/2/24221 від 20 вересня 2005 року про застосування штрафних санкцій на вказану суму.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , оскільки Дніпропетровське локомотивне депо ДП "Придніпровська залізниця" виконувало умови колективного договору, відповідно до якого забезпечувало побутовим вугіллям працівників та пенсіонерів залізничного транспорту; зазначені операції є збитковими. З огляду на це, СДПI по роботі з ВПП у місті Дніпропетровську помилково визначила його діяльність щодо забезпечення працівників та пенсіонерів підприємства паливом, як торгівельну.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 6 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року, позовні вимоги задоволено.

Судові рішення мотивовані доведеністю та обгрунтованістю позовних вимог та тим, що діяльність позивача щодо забезпечення вугіллям працівників та пенсіонерів залізничного транспорту, здійснювана без мети отримання прибутку, не належить до сфери торгівельної діяльності, а відноситься до сфери надання соціальних гарантій за рахунок коштів підприємства, на яку не поширюються вимоги Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

У поданій касаційній скарзі СДПI по роботі з ВПП у місті Дніпропетровську, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та відмову в задоволенні позовних вимог.

ДП "Придніпровська залізниця" надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить ухвалені у справі рішення залишити без змін, посилаючись на їх обгрунтованість та відсутність порушень судами норм матеріального та процесуального права, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Оскаржуваним рішенням про застосування штрафних санкцій позивачу визначені штрафні (фінансові) санкції відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Торговельною діяльністю в розумінні Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР (98/96-ВР) є роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Відповідно до пункту 2 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торгового обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 108 (108-95-п) , оптова та роздрібна торгівля - це вид торговельної діяльності з метою одержання прибутку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дніпропетровське локомотивне депо є відособленим структурним підрозділом ДП "Придніпровська залізниця" (а. с. 24).

Соціальний розвиток, гарантії, пільги та компенсації для працівників встановлені Колективним договором Дніпропетровського локомотивного депо, зокрема, пунктом 6.1 якого встановлена норма видачі палива працівникам, непрацюючим пенсіонерам та особам, які мають відповідні пільги (а. с. 37).

Указана видача побутового палива має особливості від вільної реалізації майна - позивачем складаються відповідні списки осіб, які мають право на отримання побутового палива, списки підписуються вповноваженими особами, видача здійснюється за спеціально встановленими цінами, нижчими за ціну придбання.

За таких обставин, суди дійшли обгрунтованого висновку про те, що Локомотивне депо ДП "Придніпровська залізниця" не отримувало прибуток від забезпечення вугіллям працівників та пенсіонерів, здійснювало відпуск вугілля із спеціального складу, за цінами, нижчими від цін придбання, у зв'язку з чим правильно віднесла зазначену діяльність до сфери надання соціальних гарантій за рахунок коштів підприємства. Така діяльність не є підприємницькою та торговою, в зв'язку з відсутністю мети отримання прибутку.

Доводи касаційної скарги такого висновку судів не спростовують та не дають підстав вважати, що судами невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. У судових рішеннях, що оскаржуються, повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності.

За таких обставин, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 6 грудня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 червня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .